Справа № 449/477/19
Категорія
23.04.2019 м. Перемишшяни
23.04.2019 року cуддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції Яцків Віктора Вікторовича про скасування постанови інспектора патрульної поліції 4-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Яцківа Віктора Вікторовича серії ЕАВ №1030380 від 31.03.2019 року, -
19.04.2019 року, ОСОБА_1, звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову інспектора патрульної поліції 4-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Яцківа Віктора Вікторовича серії ЕАВ №1030380 від 31.03.2019 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 31 березня 2019 року інспектором патрульної поліції 2 батальйону 4 роти лейтенантом Яцківим Віктором Вікторовичем було винесено постанову ЕАВ №1030380 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425грн. Відповідно до змісту постанови він проїхав на жовтий забороняючий сигнал світлофора.
Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав: 31.03.2019 р. приблизно о 8 годині ранку він на автомобілі ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 проїзджав по вулиці Липинського у м.Львові. До перехрестя з вулицею Замарстинівська вони з поліцейською машиною під'їхали майже одночасно, а так як швидкість в ряді у якому їхав я була вища, то при включенні жовтого сигналу світлофору не встигав зупинити автомобіль не примінивши екстренного гальмування.
Тому він поступив згідно п.8.11 правил дорожнього руху України: "Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху."
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктам 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує:
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до вимог ст.118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається із копії постанови серії ЕАВ №1030380, така прийнята - 31.03.2019 року.
ОСОБА_1, звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області - 19.04.2019 року. Тобто заяву подано до суду з пропущенням строку встановленого ч.2 ст.286 КАС України. Окрім цього, як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивачем, не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, як і не вказано поважних підстав пропуску такого.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно п.9 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КУпАП, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 171, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції Яцків Віктора Вікторовича про скасування постанови інспектора патрульної поліції 4-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Яцківа Віктора Вікторовича серії ЕАВ №1030380 від 31.03.2019 року - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Борняк Р.О.