06 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4441/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліцейського роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчика Вадима Миколайовича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року (головуючого судді Панасюка С.Л.) ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ковель у справі №159/6682/18 провадження №2-а/159/14/19 за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчика Вадима Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_2 26.12.2018 звернувся в суд з позовом до Поліцейського роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчика Вадима Миколайовича в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 027965 від 16.12.2018 за справою про адміністративне правопорушення за ч.2 статті 122 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. не законними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 027965 від 16.12.2018 винесену відповідачем за справою про адміністративне правопорушення за ч.2 статті 122 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. як незаконну, закрити відносно нього провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.12.2018 серії ВР № 027965 скасовано. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП направлено на новий розгляд до УПП у Волинській області відділу організації несення служби в м. Ковелі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Поліцейський роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчик Вадим Миколайович подав апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норми процесуального та матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.
Позивач подавав відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подану скаргу слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач виніс постанову ВР № 027965 від 16.12.2018 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, та на позивача накладено штраф в сумі 425 грн.
Згідно постанови ОСОБА_2 16.12.2018 о 14 год. 34 хв. в м. Ковелі, по вул. Брестська, 9, керуючи автомобілем марки «Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1, здійснюючи поворот ліворуч з вул. Драй Хмари на вул. Брестську не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги п.2.9 «б» ПДР України, керував транспортним засобом будучи не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимогу п. 2.3 «в» ПДР України та під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9 «б» ПДР України, вчинивши тим самим адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що про наявність підстав для задоволення позову частково, а саме скасування оскаржуваної постанови та надіслання справи на розгляд компетентного органу у частині притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог п. 9.9 б ПДР України (не увімкнення аварійної світлової сигналізації у разі зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського).
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частина 5 статті 121 КУпАП встановлює, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частиною 5 статті 121 КУпАП та частинами 1, 2, 3, 5 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З наведеної норми слідує, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.
Отже, інспектори патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а не від свого імені.
Таким чином, належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Проте, розглядуваний адміністративний позов позивачем заявлено до Поліцейського роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчика Вадима Миколайовича, тобто до неналежного відповідача.
Належним відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Таким чином з наведених норм слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може бути здійснена виключно судом першої інстанції.
Отже, враховуючи що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача та з врахуванням відсутності в суду апеляційної інстанції можливості замінити його належним відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Поліцейського роти м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Клодчика Вадима Миколайовича - задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року у справі №159/6682/18 провадження №2-а/159/14/19 - скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя Н. В. Ільчишин
судді В. В. Гуляк
Р. Й. Коваль