Справа № 826/11642/17
06 травня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменка В.О., Безименної Н.В., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи - Нотаріальна палати України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Позивачем в судовому засіданні подано заяву про забезпечення позову, шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України створити Київський державний нотаріальний архів, як юридичну особу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.02.2019 та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.03.2019 о 12:10 годин.
15.03.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника апелянта надійшла заява про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бужак Н.П., Костюк Л.О. (а. с. 58-61)
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Бужак Н.П. та судді Костюк Л.О визнано необґрунтованою, зупинено провадження за апеляційною скаргою та передано справу № 826/11642/17 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 заяви про самовідвід судді Бужак Н.П. та судді Костюк Л.О. задоволено, відведено суддю Бужак Н.П. та суддю Костюк Л.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Передано справу для повторного розподілу в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду № 450 від 10.04.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/11642/17.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2019, визначено склад колегії суддів: Аліменко В.О., Безименна Н.В., Пилипенко О.Є.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського державного нотаріального архіву, Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу на 07.05.2019 о 10:20 год.
Надалі, 22.04.2019 через канцелярію суду представником позивача по справі було заявлено відвід головуючому судді Аліменку В.О. та судді Безименній Н.В. (а. с. 153-156)
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 визнано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Аліменка В.О., судді Безименної Н.В., необґрунтованою, зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід. Передано справу для визначення судді для вирішення питання про відвід колегії суддів.
У порядку, встановленому ст. 31 КАС України, суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. визначено суддею для вирішення питання про відвід.
У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, підстави для відводу судді визначені положеннями ст. 36 КАС України.
Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правову допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглянув справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в рішенні ЄСПЛ по справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі «Білуха проти України», стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Насамперед, довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Як убачається із заяви про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменка В.О. та Безименної Н.В., вона обгрунтована тим, що дані судді не можуть приймати участь у розгляді справи, оскільки ними розглядалась справа № 826/23651/15, де в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2015, на переконання заявника, вказаними суддями було умисно допущено описку в назві відповідача.
Так, допустивши суттєву описку у назві відповідача, судді у справі № 826/23651/15 умисно почали вважати встановленим юридичний факт пред'явлення позовних вимог до сторонньої особи - тимчасового адміністратора ФГВФО в ПАТ «Дельта банк», до якої відсутні позовні вимоги, що є доказом невідповідності такого встановлення фактичним обставинам, умисного неправильного встановлення суддями складу учасників, та застосування суддями іншого розуміння позовної заяви в адміністративній справі № 826/23651/15, з огляду на що, вказані вище обставини, на думку позивача, є достатньою підставою для відводу головуючого судді Аліменка В.О., та судді Безименної Н.В.
Разом з тим, суд зазначає, що викладені у заяві про відвід доводи позивача, фактично зводяться до незгоди з судовим рішенням в іншій справі, з огляду на що, зазначене, в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, не є підставою для відводу суддів, та не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи.
Наявність інших підстав, передбачених нормами ст. ст. 36 та 37 КАС України, для відводу суддів позивачем не зазначено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменка В.О. та Безименної Н.В не можуть свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності суддів при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, заява про відвід суддів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменка В.О., Безименної Н.В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Ганечко