Справа № 826/14/17
про залишення апеляційної скарги без руху
26 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року №20724-13 -,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року №20724-13 - задоволено.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.
Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року подається Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві до апеляційного адміністративного суду вже вдруге. Вперше подана 20 листопада 2018 року до апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга була повернута апелянту 21 лютого 2019 року з підстави несплати судового збору.
Як вбачається з апеляційної скарги, поданої наразі до суду востаннє 15 квітня 2019 року, апелянтом оскаржується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року.
Таким чином апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому зазначає, що відповідачем постійно вживалися заходи з реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак у зв'язку з реорганізацією та передачею великої кількості справ від ДПІ у районах до ГУ ДФС в місті Києві та у зв'язку зі зміною процесуального законодавства, були наявні технічні перешкоди у виготовлені достатньої кількості примірників довіреностей для відповідальних осіб. Крім того вживаються заходи з метою сплати судового збору, однак у ГУ ДФС в місті Києві станом на дату подання апеляційної скарги відсутні кошти та не проводяться платежі, що унеможливлює сплату в установлені законом строки. Таким чином, за твердженням апелянта, зазначені вище об'єктивні обставини призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апелянт вказує, що строк на оскарження рішень в один рік ще не закінчився, а повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення з нею.
Проте суд не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання та поновлення пропущеного строку на оскарження рішення. Оскільки, відсутність у державного органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Крім того слід зазначити, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Отже, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1378, 00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2016 року.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 826, 80 грн. (551, 20 * 150%) за наступними реквізитами: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - НОМЕР_1; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В даному клопотанні апелянт вказує на необхідність врахування судом майнового стану сторони та зазначає що, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Отже, за твердженням апелянта, надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутності)коштів на момент звернення до суду є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями ч. 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік випадків, коли можливим є відстрочення сплати судового збору. Однак, апелянтом в клопотанні не наведеного жодних із таких випадків.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що всупереч заявленим твердженням в клопотанні про відстрочення сплати судового збору ним не надано належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутності)коштів на момент звернення до суду.
З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року №20724-13 - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення інших підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Файдюк В.В.