02 травня 2019 року м. Київ 810/4251/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 02.05.2019р. №АМ-1/17/810/4251/18, що надійшли від судового розпорядника Київського окружного адміністративного суду Бровчук Ю.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Миронівка Київської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючої головним спеціалістом управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області, раніше не судимої, паспорт серії СМ №416352, виданий Миронівським РВ УДМС України у Київській області 15.11.2001 р., за частиною першою статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.03.2019 р., до початку розгляду адміністративної справи № 810/4251/18 за позовом ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, яка прибула до суду у якості уповноваженого представника відповідача та була завчасно допущена до зали судових засідань №632 з метою надання їй можливості зручного розташування та підготовки для участі у розгляді справи, скориставшись відсутністю судового розпорядника та інших учасників судового процесу, здійснила рясне посипання більшої частини підлоги зали суду невідомою речовиною білого кольору, кристалічного вигляду, схожою на сіль.
У судовому засіданні, 02.05.2019 р., ОСОБА_2 визнала факт забруднення нею зали судових засідань та повідомила, що це нібито була освячена сіль. З якою метою та задля чого це було зроблено, ОСОБА_2 пояснити категорично відмовилась.
З огляду на що, суд зазначає, що положеннями ст.ст.44, 47 КАСУ учасники судового процесу наділяються певними правами. Крім прав, на сторони чинним процесуальним законодавством, покладаються і обов'язки, в тому числі і щодо виявлення поваги до суду та інших учасників судового процесу. Учасник процесу повинен утримуватись від дій, які в той чи інший спосіб можуть вплинути на суд та на прийняття ним рішення.
За приписами ч.1 ст.185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 198 КАСУ встановлені обов'язки присутніх в залі судових засідань, до кола яких відносяться і утримання від будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.
Встановленими в суді правилами не допускається засмічення зали судових засідань -приміщення, в якому здійснюється правосуддя, а тим більше, коли такі дії мають ознаки негативних ритуалів та/або прояв нетрадиційних культових практик.
Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Незалежний, сильний, авторитетний та захищений суд це одна із домінант демократичного суспільства, а повага до судової влади є запорукою стабільності правової держави, тому, формування в громадській думці переконання в правоті, незалежності та об'єктивності суду має прямим наслідком встановлення стабільності та спокою у державі.
Зважаючи на вказане, одним із головних завдань судової реформи стає підвищення ступеню поваги до суду, підняття його авторитету, репутації та іміджу.
Необхідність підтримки авторитету суддів передбачена також законодавством низки європейських країн і міжнародними документами про права людини. Стаття 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює "обмеження непорушності цінності демократії" ,- свободу вираження поглядів, ,- в тому числі "для підтримання авторитету і неупередженості судових органів".
В контексті викладеного, суд зауважує, що не може йти мови про підвищення авторитету судової влади, коли уповноважений представник державного органу виявляє очевидне зневажливе ставлення до неї.
Такі дії, не можуть залишитись поза увагою суду та потребують відповідного реагування.
Надаючи правової оцінки діям правопорушниці, суд зазначає таке:
об'єктом порушення у даному випадку є суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права. Тобто, суспільні відносини у сфері громадського по рядку, власності, прав і свобод громадян, та/або установлений порядок управління.
Об'єктивною стороною правопорушення є зовнішнє виявлення особи свого відношення до встановленого законом порядку, яка допустила засмічення зали судового засідання невідомою речовиною без будь-яких на це підстав.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення полягала у невиконанні представником відповідача вимог ч.1 ст.198 КАСУ.
Суб'єктивна сторона виявилась у свідомому винному прояві протиправної поведінки.
Суб' єкт даного правопорушення становить учасник адміністративної справи №810/4251/18.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №АМ -1/17/810/4251/18 від 02.05.2019 р.
Дії ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 185-3 КУпАП.
Від дачі пояснень, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 відмовилась.
При накладенні адміністративного стягнення судом враховується характер скоєного правопорушення, ступінь вини порушниці, її майнове положення, обставини, що обтяжують відповідальність - умисний та зухвалий характер вчинених дій, пом'якшуючі обставини: визнання вини та каяття а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ст.185-3 КУпАП.
Враховуючи зазначене, суд знаходить за необхідне накласти на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Згідно ч. 1 ст. 27 КУпАП, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Керуючись ст.ст. 24 ч.1, 27, 40-1 ч.1, 185-3 ч. 1; 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя,-
1.ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 (дві тисячі п'ятьсот п'ятьдесят) грн.
Постанова, в силу положень ст.221-1 КУпАП, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Брагіна О.Є.