25 квітня 2019 року Справа № 332/1068/19 провадження ЗП/280/50/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного Управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного Управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), а якому позивач просить суд визнати протиправною постанову № ЗП2218/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 грудня 2018 року про накладення штрафу та скасувати вищезазначену постанову.
Разом з тим, позивачем до суду подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовує тим, що по справам про адміністративне правопорушення судовий збір не сплачується в силу частини 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року (в редакції чинній на момент звернення податкового органу до суду) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до матеріалів позовної заяви позивач просить суд скасування постанови №ЗП2218/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу, накладеного на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Відповідно до частини 3 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною 2 цієї статті є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Головне управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Таким чином постанова №ЗП2218/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС не є рішенням про адміністративне правопорушення, а тому позивач не можу бути звільнений від сплати судового збору на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Необхідно зазначити, що за правилами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, у статті 129 Конституції України зазначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд звертає увагу на те, що звільнення від сплати судового збору повинно мати винятковий характер.
Суд зазначає, що єдиною підставою у звільненні позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Тобто, на підставі викладеного, необхідно зазначити, що єдиним доказом який може надати інформацію про майновий стан позивача, це довідка про доходи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з відповідного органу ДФС за період з 01 січня 2018 року по 22 квітня 2019 року включно.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статті 8 Закону України № 3674-VI повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем не надано до суду довідки про доходи з відповідного органу ДФС.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 8, 133, 256 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання позивача - відмовити.
Копію ухвали про відмову у звільненні від сплати судового збору надіслати заявнику.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Суддя Д. В. Татаринов