Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 травня 2019 р. № 520/2597/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (м. Куп'янськ Харківської області, вул. П. Іванова, 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо зниження з 01 жовтня 2017 року індивідуального коефіцієнта страхового стажу до розміру 1 %. Зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, починаючи з 01 жовтня 2017 року здійснювати позивачу перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 0,54225.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем, під час здійснення перерахунку пенсії з 1 жовтня 2017 року, помилково застосовано індивідуальний коефіцієнт страхового стражу - 1%. Зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а тому при застосуванні індивідуального коефіцієнта страхового стажу, визначеному до змін в законодавстві, тобто до 01.10.2017, відповідач повинен був застосувати коефіцієнт страхового стражу в розмірі 1,35%. Тому дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують особисті права та інтереси в сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень ст.ст.171, 263, 257 КАС України розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Куп'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію за віком з 01.10.2012, обчислену відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01 жовтня 2017 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, в результаті якого розмір пенсії, який належить до виплати станом на 01.03.2018 склав 2994,57 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії та з питання роз'яснення проведення перерахунку пенсії.
Листом від 07.03.2019 № 2978/42-10 відповідачем було повідомлено, що за документами пенсійної справи відповідно до ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальний страховий стаж, який зараховано по 29.05.2012 становить 40 років 02 місяці 00 днів, з них за п.2 ст.100 зазначеного закону становить 11 років 09 місяців 21 день. Середньомісячний заробіток, обчислений відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2000 по 12.11.2003, з 01.12.2003 по 28.01.2004, з 01.04.2004 по 11.11.2008, з 01.12.2008 по 29.05.2012 з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки (4404,35 грн.) становив 7269,20 грн.; індивідуальний коефіцієнти заробітної плати - 1,65046 (а.с.15).
Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.10.2017 року становить 2994,57 грн. на місяць, а саме: коефіцієнт стажу 0,40167- 482 міс., розмір пенсії за віком - 2919,82 грн., доплата за понаднормативний стаж (5 років) - 74,85 грн.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначає, що при здійсненні перерахунку пенсій використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 грн.
На виконання вимог цього Закону Пенсійним фондом України з 01 жовтня 2017 року було здійснено в автоматичному режимі масовий перерахунок пенсій пенсіонерам в тому числі і позивачу. В результаті перерахунку основний розмір пенсій позивача збільшився на 497,10 грн.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не застосовано при перерахунку пенсії позивачу величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У частині першій статті 9 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 10 Закону України № 1058-IV вказано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону №1058 та передбачає, що при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 1058 (в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008р.), передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
11.10.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ, яким до частини першої статті 25 Закону №1058 були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону України № 1058-IV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.
Так, в силу частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІ.
Відтак, пенсія підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.
Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 вказав, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Проте, перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, що виключає зворотну дію закону в часі.
Слід, також, врахувати позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»
Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Частиною 1 ст. 44 Закону України №1058-ІV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
На підставі ч.5 ст.45 Закону України №1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
За правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 19.04.2018 року у справі № 601/198/16, - підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані уповноваженому органу ПФУ в установленому порядку.
Куп'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області перерахунок пенсії позивачу з 01.10.2017 проведено в автоматичному режимі, а не за заявою позивача.
Однією із складових формули, за якою було здійснено перерахунок пенсії позивача є індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, про що ОСОБА_1 роз'яснено в листі від 07.03.2019 № 2978/42-10 (а.с.15).
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
При перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 було застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, а не за 2009, 2010 та 2011 роки, яка була застосована при призначені пенсії позивачу у 2012 році.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (м. Куп'янськ Харківської області, вул. П. Іванова, 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко