про закриття провадження у справі
Справа № 1940/1857/18
23 квітня 2019 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
позивача ОСОБА_1,
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3
представника відповідача: Федишин О.С.,
представника третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог: Товариство покупців радгосп "Тернопільський" про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного економічного університету, Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області, треті особи, без самостійних вимог: Товариство покупців радгосп «Тернопільський», Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- в частині позовних вимог до Тернопільського національного економічного університету про визнання протиправним і скасування наказу Тернопільської академії народного господарства №218 від 08.08.1997 та зобов'язання вчинити дії - у зв'язку з тим, що вказані вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В частині позовних вимог до Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання протиправним і скасування наказу №495 від 16.12.2003, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду - залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №857/1712/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного економічного університету, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство покупців радгосп «Тернопільський», відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії
задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1;
скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року про закриття провадження у справі № 1940/1857/18 в частині залишення позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про скасування наказу №495 від 16 грудня 2003 року без розгляду, направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції;
в іншій частині ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року про закриття провадження у справі №1940/1857/18 залишено без змін.
Крім цього, у зазначеній Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у даній справі, зокрема вказано, що зазначений спір, в тому числі за позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільскій області, пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності і вимоги спрямовані на захист майнових прав та інтересів позивача як учасника приватизаційних процесів, отже не є публічно-правовим. Також у цій Постанові апеляційний суд прийшов до висновку, що до вирішенні питання щодо наслідків пропуску строків звернення до суду необхідно вирішити питання щодо віднесення спору в цій частині до адміністративного.
Адміністративна справа №1940/1857/18 надійшла на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 04.04.2019.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 призначено судове засідання в адміністративній справі№1940/1857/18 на 24.04.2019.
Зокрема, в ухвалі встановлено, що, оскільки, судом продовжується розгляд справи лише в частині позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання протиправним і скасування наказу №495 від 16.12.2003, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, то учасниками справи залишаються наступні особи:
позивач - ОСОБА_1;
відповідач - Регіональне відділення фонду державного майна України по Тернопільській області;
третя особа без самостійних вимог - Товариство покупців радгосп "Тернопільський".
В судовому засіданні позивач та представники позивача висловили позицію, що дану адміністративну справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Представник відповідача просив суд закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що вказані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник третьої особи вважає, що дану адміністративну справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на правову позицію, висловлену представниками позивача.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до висновку, що провадження у справі слід закрити.
Розглядаючи спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області щодо визначення юрисдикції, в межах якої мають розглядатись позовні вимоги до відповідача, суд виходить з наступного.
Вимогами ОСОБА_1 щодо Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області є
визнання протиправним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області №495 від 16.12.2003 в частині відміни дії наказу №291 від 15.07.1994 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський";
визнання бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області в період з 29.11.1994 по 17.07.1997 протиправною
зобов'язання вчинити дії, тобто відновити розпочату приватизацію майна радгоспу "Тернопільський" в 1994 році та видати належні позивачу частки майнового та земельного паю.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Предметом спору в даній справі є визнання протиправним наказу №495 від 16.12.2003 в частині відміни дії наказу №291 від 15.07.1994 "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський".
У даній справі спір пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності і вимоги спрямовані на захист майнових прав та інтересів позивача як учасника приватизаційних процесів.
Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює, а є органом, якій виконує свої обов'язки щодо реалізації права на приватизацію майна.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на майно є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Той факт, що відповідачем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Такі ознаки притаманні цивільним правовідносинам (які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді), а не адміністративним.
З огляду на зміст заявлених позовних вимог, позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У пункті 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №813/1321/17.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 803/1589/17.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є публічно-правовими, що в свою чергу виключає можливість їх розгляду в порядку адміністративного судочинства. Даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання протиправним і скасування наказу №495 від 16.12.2003, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії підлягає закриттю, оскільки, зазначені вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 241 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008), третя особа, без самостійних вимог: Товариство покупців радгосп «Тернопільський» (місцезнаходження: вул. Золотогірська, 5/3, м. Тернопіль, 46012) про визнання протиправним і скасування наказу №495 від 16.12.2003, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 06 травня 2019 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.