24 квітня 2019 року м. Київ № 320/2115/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в межах клопотання про звільнення від сплати судового збору,
позивачка звернулась до суду в порядку оскарження дій Ірпінського ОУПФУ Київської області та зобов'язання останнього виплатити їй пенсію.
Одночасно із позовною заявою було подано клопотання, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи підстави такого звільнення, посилається на те, що вона є пенсіонером, має статус "внутрішньо переміщеної особи" та знаходиться в скрутному матеріальному становищі.
Дослідивши зміст клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на таке:
згідно ч. 1 ст. 133 КАСУ, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити її від оплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказане положення кореспондується ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк або звільнити від сплати збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, - ч. 2 ст. 8 Закону.
Отже, для прийняття рішення про відстрочення або звільнення від сплати судового збору необхідно не тільки обґрунтоване клопотання заявника, але і підтвердження його доводів належними та допустимими доказами з приводу існування підстав, визначених у ст.8 Закону.
Якщо підставою для звільнення від сплати збору є незадовільне матеріальне становище, у поданому клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про це з наданням підтверджуючих документів.
За офіційними даними Держстату України незадовільний матеріальний стан наразі має 85% населення України, натомість відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору є заходом виключного характеру, а відтак потребує доказового підгрунття.
Пленум Вищого адміністративного суду України постанові від 23.01.2015 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, а не звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивачка не включена до числа осіб, звільнених від оплати судового збору на підставі закону, отже держава вважає, що внутрішньо переміщені особи відносяться до кола осіб, на яких пільговий режим для сплати судового збору не розповсюджується. Твердження ОСОБА_1, про її скрутне матеріальне становище в жодний спосіб не звільняє її від обов'язку доведення цих обставин відповідними документами.
При цьому, довідка про розмір одержаних пенсійних виплат не є достатнім та допустимим доказом неспроможності оплатити судовий збір.
Щодо твердження позивачки про необхідність заощадження нею коштів для отримання ліків, суд звертає увагу на те, що в Україні запроваджена програма безкоштовного забезпечення ліками осіб певних категорій. З 1 квітня 2019 р. Національна служба здоров'я оновила урядову програму реімбурсації. Наразі КМУ прийнято постанову «Деякі питання реімбурсації», яка регулює роботу програми реімбурсації, тобто відшкодування державою вартості лікарських засобів для лікування соціально--важливих груп захворювань. За цією програмою громадяни, які потребують лікування отримають 258 препаратів безкоштовно.
Щодо складності оплати житла, суд звертає увагу на право заявниці одержати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак, на державному рівні особи пенсійного віку забезпечуються можливостями для нормального існування в період погіршення економічного стану країни.
Суд також зауважує, що питому вагу справ, які перебувають на розгляді Київського окружного адміністративного суду, складають справи з приводу пенсійних виплат, при цьому кожна позовна заява з них оплачена судовим збором. Вказане свідчить, що наразі у такої категорії осіб як пенсіонери наявні матеріальні можливості для сплати судового збору.
Позивачкою у поданому клопотанні не наведені докази, які свідчать про виключний характер її становища, що дає право на пільгу, тому її клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, оплаті підлягають дві вимоги немайнового характеру із розрахунку 768,40 грн. кожна.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248, 250 КАС України, суд -
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Копію ухвали направити заявниці для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.