28 березня 2019 року Справа № 201/12690/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області протиправними, а його рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за заявою від 16.06.2016 року незаконним; визнати право позивача на пільгову пенсію і зобов'язати відповідача призначити йому пенсію по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з дня настання права на пенсію - з 16.06.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.06.2016 року він звернувся до структурного підрозділу відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Але, листом від 15.09.2016 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, на підставі відсутності відомостей в трудовій книжці, що він працював на посадах, передбачених Списками повний робочий день.
Не погоджуючись із отриманою відповіддю позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, який постановою від 31.07.2017 року позов задовольнив, визнав рішення Центрального об'єднаного УПФУ в м.Дніпрі про відмову у призначенні пенсії від 15.09.2016 року №8696/06/12 незаконним і зобов'язав призначити пенсію, відповідно до наданих документів. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 року було зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2016 року щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям відповідного рішення. За результатами повторного розгляду заяви позивача, відповідачем було прийнято рішення, в якому зазначено про відсутність підстав щодо призначення пенсії, тому позивач знову звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому він зазначає, що позивач звернувся із заявою і документами для призначення йому пенсії за віком та ним було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "б" ст.13 Закону №1788-XII. Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до суду, та на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 року, документи позивача було направлено до Комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області для розгляду. Листом від 13.04.2018 року №1751/59 було надано пояснення, що для розгляду Комісією щодо зарахування періодів роботи позивача з 08.09.1980 року по 20.06.1988 року немає підстав, оскільки невиконані умови для такого розгляду, тому відповідачем було повторно прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до пункту "б" ст.13 Закону №1788-XII та Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Так, у листопаді 2018 року документи позивача повторно було направлено на Комісію при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області, та рішенням Комісії від 06.12.2018 року №13 було прийнято рішення підтвердити період його роботи з 08.09.1980 року по 20.06.1988 року для зарахування до пільгового стажу за Списком №2. Відповідач зазначає, що на теперішній час з особистою заявою щодо призначення пенсії, з урахуванням рішення Комісії, позивач не звертався, тому він вважає, що оскільки рішення щодо зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів його роботи було прийнято саме 06.12.2018 року, позовні вимоги позивача щодо призначення йому пенсії з 16.06.2016 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-9), 16.06.2016 року звернувся до Центрального об'єднаного УПФ України м.Дніпропетровська із заявою щодо призначення йому пенсії за віком за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та відповідно до ст.13 Закону №1788-XII та Закону №1058-IV.
Листом від 15.09.2016 року №8696/06/12 «Про відмову в призначенні пенсії» позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, на підставі відсутності відомостей в трудовій книжці, що він працював на посадах, передбачених Списками повний робочий день (а.с.29-31).
Не погоджуючись із отриманою відмовою позивач звернувся до суду, та постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31.07.2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано рішення Центрального об'єднаного УПФУ в м.Дніпрі про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 15.09.2016 року №8696/06/12 незаконним. Зобов'язано Центральне об'єднане УПФУ в м.Дніпрі призначити пенсію ОСОБА_1 на основі наданих відповідно до розписки-повідомлення документів від 16.06.2016 року, зареєстровано за №265/493. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с.32).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 року апеляційну скаргу Центрального об'єднаного УПФУ в м.Дніпрі на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31.07.2017 року у справі №200/8001/17 було задоволено частково. Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31.07.2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного УПФУ в м.Дніпрі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Центральне об'єднане УПФУ в м.Дніпрі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.34-36).
Матеріалами справи підтверджується, що 19.06.2018 року позивач отримав виконавчий лист №200/8001/17 про зобов'язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 16.06.2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям відповідного рішення (а.с.37).
03.07.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№56681968 (а.с.38).
Листом від 11.07.2018 року за №14449/08-01/26 «Про виконання рішення суду» Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило виконавчу службу, що на виконання рішення суду повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 16.06.2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії, про що листом повідомлено ОСОБА_1 (а.с.40).
Повторна відмова Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є предметом спору у даній адміністративній справі.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Судом встановлено, що 16.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами щодо призначення йому пенсії за віком, відповідно до пункту «б» ст.13 Закону №1788-XII та до заяви подав документи, зокрема, трудову книжку, довідку про підтвердження наявності трудового стажу від 17.03.2016 №65/3/2016, особисту картку працівника, довідку про заробітну плату, акт прийому-передачі архівних документів по ДП ВАТ «ДСК» ДСУ «Стальконструкція» №101, довідку №20/2/2016 (а.с.11-28).
Згідно із ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з копією трудової книжки серії БТ-І №1458003, позивач з 08.09.1980 року по 20.06.1988 року працював на посаді монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 4 розряду у Дніпропетровському спецуправлінні №101 тресту "Дніпростальконструкція" (а.с.11-15).
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу, та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, необхідно подати уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Професія монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій віднесена до розділу XXIX «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, опалень і комунікацій» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, розділу XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 та розділу XXVII «Будівництво» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Уточнюючою довідкою №65/3/2016 підтверджено час роботи позивача на посадах, що передбачені Списком №2 розділу XXIX, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, та зазначено первинні документи, на підставі яких видана ця довідка: особова картка Ф.Т-2, відомості по заробітній платі, накази по управлінню (а.с.13).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в трудовій книжці позивача та у довідці №65/3/2016 містяться всі відомості, що визначають право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проте, листом від 26.04.2018 р. №140/03-06/24 «Про повторний розгляд заяви» відповідачем було повідомлено, що на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 року по справі №200/8001/17 для зарахування періодів роботи з 08.09.1980 року по 20.06.1988 року до пільгового стажу за Списком №2, немає підстав, оскільки невиконані умови для такого розгляду, тому, на управлінням повторно розглянута заява від 16.06.2016 року та прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до п."б" ст.13 Закону №1788-XII (а.с.39).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до відповідача 16.06.2016 року із заявою щодо призначення йому пільгової пенсії за Списком №2, відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні такої пенсії, тому рішення від 26.04.2018 р. №140/03-06/24 «Про повторний розгляд заяви» щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд звертає увагу, що рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області від 06.12.2018 року №13, було прийнято рішення підтвердити період роботи з 08.09.1980 року по 20.06.1988 року для зарахування позивачу пільгового стажу за Списком № 2, тобто на даний час відповідачем визнається пільговий період.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню, з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції №0.0.1175309724.1 від 02.11.2018 року, наявною в матеріалах справи (а.с.2), тому судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 205, 241-246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з призначення та перерахунків пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.04.2018 р. №140/03-06/24 «Про повторний розгляд заяви» щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 16.06.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, з моменту його звернення, а саме, з 16.06.2016 року.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; рнокпп НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Кучма К.С.