про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2019 року м. Київ № 320/2007/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленка Павла Андрійовича, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної архітектурно будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павла Андрійовича, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018 року винесеним головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаментом Державної архітектурно будівельної інспекції у Київський області Могиленко Павлом Андрійовичем;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 16/2 від 13.08.2018 року Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про скасування будівельних паспортів;
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу державного архітектурно- будівельного контролю Білоцерківської міської ради про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, поданого від 06.03.2018 року, викладене в листі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради від 04 квітня 2018 року № Б-0404/8-71;
- зобов'язати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, подане на реєстрацію 06.03.2018 року.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас, адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається з позовної заяви позивач визначив чотирьох відповідачів по справі.
Проте, у прохальній частині позовної заяви, що складає предмет позову, позивач не адресовує позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та не вказує, чому пред'являє позов до даного суб'єкта владних повноважень та яким чином порушені його права та інтереси.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, позивачу слід уточнити позовні вимоги щодо відповідача-1 - Державної архітектурно-будівельної інспекції України або уточнити найменування відповідачів по справі.
Суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з пункту 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, поданого від 06.03.2018 року, викладене в листі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради від 04 квітня 2018 року № Б-0404/8-71.
При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що листом від 04.04.2018 відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради було зазначено підстави відмови реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт.
Наведені обставини дають підстави стверджувати, що про порушення своїх прав внаслідок повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, поданого від 06.03.2018, позивачу мало б бути відомо з моменту оспорюваного рішення, а саме, з квітня 2018 року.
Таким чином, строк звернення з цим позовом сплинув у жовтні 2018 року.
У той же час, до суду позивач звернувся лише 15.04.2019, що підтверджується відбитком штемпелю на конверті, у якому надійшов позов, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Нормами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить скасувати припис Департаменту ДАБІ у Київській області про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018 та наказ Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міськради №16/20 від 13.08.2018.
При цьому варто зазначити, що обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що про прийнятий наказ про скасування будівельних паспортів його повідомлено листом від 15.03.2019, який отримала особисто 19.03.2019.
Водночас жодних доказів на підтвердження вказаних фактів до суду в матеріалах позовної заяви не міститься.
Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише 19.03.2019 стало відомо про порушення його прав, що не підтверджується жодними доказами, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та пояснення і зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, а також докази на їх підтвердження, щодо кожної із позовних вимог та кожного оспорюваного рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
1) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із конкретизацією позовних вимог та уточнення відповідачів по справі ;
2) заяву про поновлення пропущеного строку зверненння до суду;
3) письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленка Павла Андрійовича , Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради , Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.