26 квітня 2019 року м.Київ справа № 810/4373/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ф" від 02.04.2018 №0043726-5002-1002, яким ОСОБА_1 визначене зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 16615,68 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ф" від 02.04.2018 №0043728-5002-1002, яким ОСОБА_1 визначене зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 63649,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі), розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.
21 липня 2018 року він отримав від Головного управління ДФС у Київській області спірні податкові повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043726-5002-1002 та №0043728-5002-1002.
Позивач зазначив про те, що вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними та протиправними, оскільки ґрунтуються на рішеннях органів місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням процедури і строків оприлюднення.
Наголошує що застосування ставок податку на нерухоме майно у 2017 році, які затверджені рішенням Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 03.02.2017 та рішенням Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 11.01.2017 №11-139, є протиправним.
Відтак, суми податкових зобов'язань позивача, включені до спірних податкових повідомлень-рішень від 02.04.2018 №0043726-5002-1002 та №0043728-5002-1002, розраховані із застосуванням завідомо хибних ставок місцевого податку.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДФС у Київській області було обчислено суму податку з об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, у зв'язку з чим прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043726-500-1002, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 16615,68 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043728-5002-1002, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 63649,60 грн.
Відповідач вказує, що згідно рішення Поправської сільської ради від 03.02.2017 "Про внесення змін до Положення та встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, на території Поправської сільської ради на 2016 рік №04-27 від 29.01.2016", ставка податку для фізичних осіб на нежитлові об'єкти становить 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр приміщення.
ГУ ДФС у Київській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3978,10 (3978,10*16, де: 3978,10- загальна площа (кв.м); 16-0,5% від мінімальної заробітної плати за 2017 (3200 грн.) та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму 63649,60 грн.
Згідно рішення Шкарівської сільської ради від 11.01.2017 №11-139 "Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Шкарівської сільської ради на 2017 рік", ставка податку для інших об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 0,3% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр приміщення.
ГУ ДФС у Київській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік за адресою: пров. Гагаріна, 2-б, с. Шкарівка Білоцерківського р-ну, Київської області загальною площею 1730,8 кв. метрів (1730,8*9,6, де: 1730,8 - загальна площа (кв.м); 9,6-0,3% від мінімальної заробітної плати за 2017 (3200 грн.) та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму 16615,68 грн.
Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Положеннями пункту 4 Закону України №1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", що набрав чинності 01 січня 2017 року, визначено, що у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що свідчить про відсутність обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Таким чином, ПК України встановлений обов'язок громадянина сплатити податок незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.
Присутній у судових засіданнях 31.01.2019 та 26.02.2019 представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання 26.02.2019, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
При цьому, 20.12.2018 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи клопотання позивача, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 було постановлено здійснити подальший розгляд справи №810/4373/18 у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2, виданим Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області 09.12.2010. Місце реєстрації: АДРЕСА_4 (а.с. 8-9).
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить:
- нежитлова будівля, літ. "А", загальною площею 1730,80 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, про що свідчить рішення №2-5519 Білоцерківського міськрайонного суду від 25.07.2007 (а.с. 15-16) та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2007 серії ЄСГ №119394 (а.с. 28);
- нежитлова будівля, літ. "Ш", загальною площею 434,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 20.11.2007, зареєстрований в реєстрі за №9019 (а.с. 25-26) та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.11.2007 серії ЄСГ №048318 (а.с. 29);
- нежитлові будівлі, літ. "Ж", загальною площею 949,2 кв.м. та літ. "З", загальною площею 991,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 16.08.2006, зареєстрований в реєстрі за №5152 (а.с. 17-18) та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.08.2006 серії ЄСГ №333974 (а.с. 31);
- нежитлові будівлі, літ. "О", загальною площею 41,6 кв.м., літ. "П", загальною площею 985,9 кв.м., літ. "Р", загальною площею 28,1 кв.м. та літ. "С", загальною площею 547,2 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 23.10.2007, зареєстрований в реєстрі за №7460 (а.с. 19-21) та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.10.2007 серії ЄСГ №046166 (а.с. 33).
Рішенням Поправської сільської ради від 03.02.2017 "Про внесення змін до Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Поправської сільської ради на 2016 рік, затвердженого рішенням 4 сесії VII cкликання від 29.01.2016 №04-27" встановлена ставка податку для фізичних осіб на нежитлові об'єкти нерухомості - 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (а.с. 105-106).
Рішенням Шкарівської сільської ради від 11.01.2017 №11-39 "Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Шкарівської сільської ради на 2017 рік" затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шкарівської сільської ради (додаток 1), яким встановлена ставка податку для інших об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб - 0,2% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
ГУ ДФС у Київській області, з врахуванням ставок податку, встановлених наведеними вище рішеннями, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.04.2018:
- №0043726-5002-1002 форми "Ф", яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2017 рік у розмірі 16615,68 грн. (а.с. 11);
- №0043728-5002-1002 форми "Ф", яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2017 рік у розмірі 63649,60 грн. (а.с. 12).
Не погоджуючись з прийнятими ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6.3 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Згідно п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким була викладена в новій редакції стаття 266 Податкового кодексу України - "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до положень пп. 266.3.1 та пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Окрім цього, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком.
Так, відповідно до п. 8.1 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України встановлено, що до місцевих податків належить податок на майно.
Згідно ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України. Остання вправі встановлювати лише перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і граничних параметрів таких податків. При цьому, установлення місцевих податків із дотриманням встановлених Верховною Радою України критеріїв є компетенцією відповідних місцевих рад.
Вказані положення слідують зі змісту п. 4.4 ст.4, п.8.3 ст.8, пп.12.1.2 п.12.1 ст.12 ПК України.
Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків (в тому числі, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп.12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Підпунктом 12.3.3 п.12.3 ст.12 ПК України передбачено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп.12.3.4 ст.12 цього Кодексу (п.12.5 ст.12 ПК України).
Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Разом з тим, 20.12.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України №1791- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набрав чинності 01.01.2017.
Пунктом 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Таким чином, у 2017 році не застосовується вимога, передбачена пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, що свідчить про відсутність обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строку прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Враховуючи викладене, посилання позивача на помилковість нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік на підставі рішень Поправської сільської ради від 03.02.2017 "Про внесення змін до Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Поправської сільської ради на 2016 рік, затвердженого рішенням 4 сесії VII cкликання від 29.01.2016 №04-27" та Шкарівської сільської ради від 11.01.2017 №11-39 "Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, на території Шкарівської сільської ради на 2017 рік", з огляду на порушення органами місцевого самоврядування строків прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів, не заслуговують на увагу, оскільки нормами ПК України встановлено обов'язок громадянина сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік незалежно від часу прийняття відповідних рішень.
Щодо процедури офіційного оприлюднення вищевказаних рішень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обовязковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Пунктом 2 ч. 1 ст. 15 Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно ч. 2 ст.15 Закону №2939-VI інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Статтею 5 даного Закону №2939-VI чітко визначено способи оприлюднення інформації, а саме: доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях; на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Беручи до уваги, що рішення Поправської сільської ради від 03.02.2017 "Про внесення змін до Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Поправської сільської ради на 2016 рік, затвердженого рішенням 4 сесії VII cкликання від 29.01.2016 №04-27" було оприлюднено на інформаційних дошках оголошень в приміщенні сільській раді за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с.Поправка, вул. Шевченка, 1, суд приходить до висновку, що вказане рішення було оприлюднено відповідно до вимог статті 5 Закону №2939-VI, відтак, є офіційно оприлюдненим.
Беручи до уваги, що рішення Шкарівської сільської ради від 11.01.2017 №11-39 "Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, на території Шкарівської сільської ради на 2017 рік" було оприлюднено на сайті Територіальних органів ДФС у Київській області (http://kyivobl.sfs.gov.ua/data/material/ 000/133/190014/SHkar_vska_s_lska_rada.pdf), суд приходить до висновку, що вказане рішення було оприлюднено відповідно до вимог статті 5 Закону №2939-VI, відтак, є офіційно оприлюдненим.
Щодо правильності визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2017 рік у розмірі 16615,68 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0043726-5002-1002 від 02.04.2018 та у розмірі 63649,60 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043728-5002-1002, суд виходить з наступного.
Відповідачем на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 не надано до суду розрахунків, складених до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідно до п. 58.2 ст.58 ПК України, однак відповідні розрахунки наведені відповідачем у відзиві на позов.
Так, позивачу, як власнику нежитлових приміщень загальною площею 3978,10 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1), сума податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення 02.04.2018 №0043728-5002-1002 визначена у розмірі: 3978,10 кв.м. х (3200,00 грн. х 0,5%) = 63649,60 грн.
Тобто, для розрахунку податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачеві, як власнику об'єктів нежитлової нерухомості, які знаходяться в с. Поправка, контролюючим органом застосовано ставку податку у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відтак, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті вказаного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043728-5002-1002 відповідач діяв правомірно, оскільки застосовував ставку податку, встановлену рішенням Поправської сільської ради від 03.02.2017 "Про внесення змін до Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Поправської сільської ради на 2016 рік, затвердженого рішенням 4 сесії VII cкликання від 29.01.2016 №04-27".
З огляду на наведене, контролюючим органом вірно розраховано та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043728-5002-1002.
Також позивачу, як власнику нежитлового приміщення загальною площею 1730,8 кв.м. (адреса: АДРЕСА_3), сума податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення 02.04.2018 №0043726-5002-1002 визначена у розмірі: 1730,8 кв.м. х (3200,00 грн. х 0,3%) = 16615,68 грн.
Тобто, для розрахунку податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачеві, як власнику об'єкта нежитлової нерухомості, який знаходиться в с. Шкарівка, контролюючим органом застосовано ставку податку у розмірі 0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Водночас, Положенням про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шкарівської сільської ради, затвердженим рішенням Шкарівської сільської ради від 11.01.2017 №11-39 "Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Шкарівської сільської ради на 2017 рік" встановлена ставка податку для інших об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб - 0,2% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Станом на 01.01.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата установлена у розмірі 3200,00 грн.
Відтак, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягав сплаті позивачем як фізичною особою, яка є власником об'єкта нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3, за 2017 рік становив 11077,12 грн. (1730,8 кв.м. х (0,2%х3200)), а не 16615,68 грн., як помилково визначив контролюючий орган.
З огляду на наведене, оскільки відповідачем помилково застосовано ставку податку у розмірі 0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, яка призвела до завищення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0043726-500-1002 підлягає скасуванню в частині завищення на суму 5538,56 грн. (16615,68 грн. - 11077,12 грн. = 5538,56 грн.).
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем за заявлені вимоги майнового характеру сплачено судовий збір в сумі 802,65 грн., що підтверджується квитанцією №QS58771201 від 11.09.2018, оригінал якої наявний в матеріалах справи (а.с. 40).
Виходячи з того, що частка задоволених позовних вимог в даній справі становить 6,9%, тому за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Київській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 55,38 грн. (6,9% від сплаченої за подання позову суми судового збору в розмірі 802,65 грн.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 02.04.2018 №0043726-5002-1002 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5538,56 грн.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_4) судовий збір у розмірі 55,38 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 38 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд. 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення підписано 26.04.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.