02 травня 2019 р. м. Вінниця Справа № 120/471/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіксальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіксальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
22.03.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив, до якого приєднано заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданої заяви, представник вказав, що позивач отримав вимогу 27.11.2018 р., однак оскаржив її лише 20.12.2018 р., тобто з пропуском 10-денного строку, що є підставою для залишення позову без розгляду.
З метою розгляду даної заяви по суті, а також враховуючи надані позивачем пояснення, судом ухвалою від 01.04.2019 р. витребувано скаргу позивача до ДФС України. На виконання даної ухвали, позивачем подано через канцелярію суду 18.04.2019 р. дану скаргу.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно положень частин першої, другої, четвертої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже процитовані норми визначають, що у разі дотримання особою порядку досудового/адміністративного врегулювання спору/оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.
Тобто, положення частини четвертої статті 122 КАС України застосовуються лише за умови додержання платником ЄСВ порядку досудового оскарження.
Так, в силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно статті 25 Закону № 2464-VI, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Отже платник ЄСВ може оскаржити вимогу або в адміністративному або судовому порядку протягом 10 днів з дня її отримання.
В матеріалах адміністративної справи містяться копії оскаржуваної вимоги та докази отримання її позивачем саме 27.11.2018 р.
При цьому, скарга ОСОБА_1 адресована ДФС України та за наслідком розгляду якої прийнято рішення ДФС України № 4201/6/99-99-11-05-02-25 від 28.01.2019р., датована 26.12.2018 р. Тобто скаргу подано з порушенням десятиденного строку визначеного Законом. Відповідно, відсутні підстави для застосування частини четвертої статті 122 КАС України, а тому слід застосовувати спеціальний строк визначений Законом № 2464-VI, який позивачем пропущено.
Судом не приймається до уваги дата отримання спірного рішення вказана позивачем в скарзі від 26.12.2018 р., оскільки така не співпадає із датою зазначеною в рекомендованому повідомленні. Окрім того, позивачем не надано доказів, які б вказували, що оскаржувана вимога отримана ним саме 16.12.2018 р., а не 27.11.2018 р.
Відтак, є необхідним запропонувати позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин.
Відповідно до частин тринадцятої - чотирнадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169, 256 КАС України, суд, -
позовну заяву - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням та наданням доказів поважності причин пропуску такого.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна