29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" травня 2019 р. Справа № 924/129/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 204 справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке", с. Шумівці Хмельницького району Хмельницької області
про стягнення заборгованості за договором поставки №АП-20-0158 від 24.07.18р. в розмірі 212160,00 грн.
представники сторін :
позивач: Кудрявцев С.С. - директор з претензійної роботи
відповідач : не з'явився
У судовому засіданні 06.05.2019р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
07.02.19 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке" про стягнення заборгованості за договором поставки №АП-20-0158 від 24.07.18р. в розмірі 212160,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.19 року позовну заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.
Ухвалою суду від 11.02.2019р. відкрито провадження у справі №924/129/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2019р.
Ухвалою суду від 08.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки в розмірі 212160,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання СТОВ "Шумовецьке" умов договору поставки №АП-20-0158 від 24.07.2018р., у відповідності до вимог якого позивач поставив покупцю товар на загальну суму 265200,00 гривень. Відповідно до погодженого договором графіку оплати товару відповідач повинен був оплатити повну вартість за товар у розмірі 265200,00 грн. до 20.10.2018 року.
Наголошує на тому, що у відповідності до п. 2.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару, визначеного у п. 1.2 договору: не пізніше 20.08.2018р. суму у розмірі 53040,00 грн., не пізніше 20.10.2018 р. суму у розмірі - 212160,00 грн.
Також стверджує, що відповідно до п. 3.3. поставка товару здійснилась позивачем у строк до 10 серпня 2018 року. Пунктом 2.2 цього договору передбачено, що при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку закріпленого у п. 2.1 цього договору за формулою вказаною у договорі. Відповідно до видаткової накладної № АП-20-0181 від 02 серпня 2018р., відповідач підтвердив, що він не має до позивача ніяких претензій у відношенню переданого йому у власність товару (кількості, якості, строку та умов поставки) й сертифікатів якості, що стосується товару.
Однак, на думку позивача, всупереч умовам договору відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару відповідно до графіку оплат, встановлених договором, та станом на 31 січня 2019 року не розрахувався із позивачем за поставлений товар, внаслідок чого утворилася заборгованість, що складає 212160,00 грн.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.
Ухвали були надіслані на адресу відповідача та вручені останнім, про що свідчать судові повістки.
Згідно ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Згідно ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання сторін про відкладення розгляду справи, належного повідомлення відповідача, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
24.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (Продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке" (Покупець) було укладено договір поставки №АП-20-0158, відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіннєвий матеріал (гібрид озимого ріпаку ГКХ 2624), надалі іменовані товар.
Вартість товару на дату укладення цього Договору становить 265200 грн. у тому числі ПДВ 20%. (Пункт 1.2. Договору поставки).
Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2 договору, в наступні строки: не пізніше 20.08.2018 р. суму у розмірі - 53040,00 грн., не пізніше 20.10.2018 р. суму у розмірі - 212160,00 грн.
Валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України - гривня. Оплата вартості Товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1. даного договору. Датою виконання зобов'язання по оплаті Товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець має право достроково розрахуватися із Продавцем виключно за згодою Продавця та оформляється підписанням Додаткової угоди до цього Договору. В разі отримання Покупцем від Продавця акту звірки взаєморозрахунків по даному Договору, Покупець зобов'язаний протягом 3-х (трьох) календарних днів з дня отримання акту звірки взаєморозрахунків провести звірку взаєморозрахунків, підписати акт звірки взаєморозрахунків та екземпляр Продавця надіслати на його адресу. У випадку не одержання Продавцем у 10 денний строк з дня відправлення останнім акту звірки взаєморозрахунків підписаного акту звірки та/або мотивованої відмови від його підписання, даний акт звірки буде вважатися погодженим та підписаним в редакції Продавця (розділ 2 договору).
Поставка Товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3 договору, або раніше за заявкою Покупця. Право власності на Товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 3. 4 даного Договору. Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця, до наступних базисів (отримувачів)
За згодою сторін, поставка Товару може бути здійснена на умовах EXW (склад Продавця). Одержання Товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем у день поставки Товару. При прийманні Товару Покупець зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їхній наявності), а також відсутність ознак ушкодження й псування Товару. Одночасно із прийманням продукції по якості Покупцем провадиться перевірка комплектності Товару, а також відповідність тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, наявність сертифікатів якості та інструкцій із застосування Товару. У випадку виявлення під час приймання ушкоджень у тарі або при наявності ознак псування (течі і т.д.), відсутності інструкцій, сертифікатів якості й т.д. Покупець повинен негайно сповістити про це Продавця і вказати виявлені недоліки в акті або у видатковій накладній. При виявленні Покупцем схованих недоліків у Товарі складається Акт про сховані недоліки в присутності представників сторін, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості (П 7). Продавець має право поставити Товар Покупцеві на суму, що менше ніж визначено в п. 1.2 Договору. Покупець зобов'язаний у письмовому вигляді звернутися до Продавця з вимогою про поставку Товару на всю суму, що визначена в п. 1.2 Договору. У випадку будь-якого порушення Покупцем розділу 2 "Порядок розрахунків" (тобто порушення строків розрахунків встановлених Договором та/або додатковими договорами до нього) Продавець має право на власний вибір відстрочити поставку Товару на відповідну кількість днів прострочення строків розрахунків або відмовити в поставці Товару взагалі (розділ 3 договору).
Якість Товару повинна відповідати вимогам даного договору, а також стандартам, держстандартам, які діють на території України. Відповідність якості товару повинна підтверджуватися сертифікатом якості заводу - виготовлювача, який надається Продавцем Покупцю під час прийому Товару. Одночасно з передачею товару Продавець зобов'язаний передати Покупцеві наступні документи: Рахунок на оплату Товару, Податкову накладну, згідно норм Податкового кодексу України, Видаткову (відвантажувальну) накладну, Товарно - транспортну накладну, якщо поставка Товару здійснюється на умовах СРТ. Покупець зобов'язаний передати Продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання Товару. Підписання Покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3. цього Договору документів. Покупець зобов'язаний при перерахуванні грошових коштів на рахунок Продавця в платіжному дорученні вказати номер і дату рахунку-фактури на підставі якої проводиться таке перерахування (розділ 4 договору).
Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим договором і чинним законодавством України. Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Сторони дійшли до згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане. У випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 10 (десяти) днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору. Сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів. У випадку порушення Покупцем п. 4.6. цього Договору, Продавець має право на власний розсуд зарахувати грошові кошти, до будь-якої частини платежів (незалежно від графіку погашення) по цьому Договору. У випадку відмови Покупця від прийняття Товару, що поставляється відповідно до умов цього Договору та/або Додаткових угод до нього, останній зобов'язується сплатити штраф Продавцю у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків від вартості неприйнятого Товару за кожну відмову від прийняття Товару та відшкодувати завданні збитки. Згідно п. 5.8. договору Продавець не несе відповідальності за якість та кількість врожаю, при використанні Покупцем Товару. Пунктом 5.9. договору передбачено, що згідно статті 6, статті 627 та частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, Сторони прийшли взаємної згоди, що відповідальність Продавця щодо якості Товару обмежена лише вартістю товару, який визнаний неякісним (розділ 5 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01 Січня 2020 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим договором. Покупець цим підтверджує, що йому відомо про відповідальність за порушення прав власника на сорт відповідно до положень Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" та Цивільного кодексу України. Всі зміни й доповнення до даного договору дійсні, якщо вони зроблені в письмовій формі, підписані уповноваженими на це особами й завірені відбитками печаток сторін. Сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов'язань (розділ 7 договору). Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
На виконання умов Договору поставки Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 265200 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №АП-20-0181 від 02.08.2018.
Також позивачем надано у матеріали справи акт звіряння взаємних розрахунків (підписаний лише позивачем) за період з 24.07.2018р. по 31.01.2019р. на суму 212160 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 725 від 14.09.2018р. СТОВ "Шумовецьке" перераховано ТОВ "Хімагромаркетинг" 200000,00 грн. за засоби захисту згідно договору № АП-20-0004 від 14.02.2018р. При цьому за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем частина коштів перерахованих згідно вказаного вище платіжного доручення, зарахована в погашення іншого боргу, ніж той що існує за видатковою накладною від 02.08.2018 р.
Згідно податкової накладної № 87 від 02.08.2018р. ТОВ "Хімагромаркетинг" (продавець) поставлено СТОВ "Шумовецьке" (покупець) товар (гібрид озимого ріпаку ГКХ2624) на загальну суму 265200,00 грн., з яких 221000,00 грн. обсяги постачання за основною ставкою, 44200,00 грн. загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою.
Оскільки відповідачем не оплачено товар відповідно до умов та у строк передбачений договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається з матеріалів справи, 24.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (Продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке" (Покупець) було укладено договір поставки № АП-20-0158, відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіннєвий матеріал (гібрид озимого ріпаку ГКХ 2624), надалі іменовані товар.
Сторони передбачили, що вартість товару на дату укладення цього Договору становить 265200 грн. у тому числі ПДВ 20% (п. 1.2. Договору поставки). Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2 договору, в наступні строки: не пізніше 20.08.2018 р. суму у розмірі - 53040,00 грн., не пізніше 20.10.2018 р. суму у розмірі - 212160,00 грн.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору поставки поставив відповідачу товар на загальну суму 265200 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №АП-20-0181 від 02.08.2018р. Відповідач оплату отриманого товару не здійснив, утворивши заборгованість в розмірі 212160 грн.
При цьому, судом зауважується щодо належності видаткової накладної №АП-20-0181 від 02.08.2018р. як доказу поставки товару, оскільки первинні господарські документи в силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підтверджують здійснення господарської операції.
Так, накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).
Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами, містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення поставки товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Таким чином, суд у кожному випадку з врахуванням обставин справи повинен встановлювати факт здійснення такої операції на підставі сукупності зібраних доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що видаткова накладна №АП-20-0181 від 02.08.2018р. містять печатку відповідача, підпис особи, яка отримувала товар, а відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів протиправність використання його печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, а також враховуючи неповернення прийнятих товарів, суд вважає не спростованим відповідачем факт поставки товарів позивачем на загальну суму 265200 грн.
Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за договором від 24.07.2018р. №АП-20-0158, оскільки надав належні допустимі та достатні докази поставки товару на суму 212160 грн., натомість відповідачем не доведено факту оплати отриманого товару на зазначену суму.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно ст.ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично - значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Задовольняючи чи відмовляючи в задоволенні позову, суд не може виходити з припущень, адже обов'язком суду є всебічність та повнота розгляду справу. Саме дотримання цих правил дозволяє суду ухвалити обґрунтоване рішення.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, положення ст.ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке" с. Шумівці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором поставки №АП-20-0158 від 24.07.18р. в розмірі 212160,00 грн. задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шумовецьке" (с. Шумівці, Хмельницького району, Хмельницької області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31998812) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (02160, м. Київ, пр -т. Соборності, 15, ідентифікаційний код 30262667) 212160,00 грн. (двісті дванадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.) та 3182,40 грн. (три тисячі сто вісімдесят дві гривні 40 коп.) витрат про оплаті судового збору.
Видати наказ
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.05. 2019 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (02160, м. Київ, пр -т. Соборності, 15), 3 - відповідачу, (31353, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шумівці). Всім рекомендованим з повідомленням.