"23" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3878/14
Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючого судді Цісельського О.В.
суддів: Волкова Р.В., Погребної К.В.,
при секретарі судового засідання Бачур А.В.,
за участю представників:
прокурора: Озерова Ю.Д. - за посвідченням
позивача 1: не з'явився
позивача 2: не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи 1(відповідача): не з'явився
третьої особи 2(відповідача): не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3878/14
за позовом: заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: 1) Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (вул. Михайлівська, буд.56, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67701); 2) Державної екологічної інспекції в Одеській області (проспект Шевченка, буд. 12, м. Одеса, 65058)
до відповідача: приватного підприємства "Агрофірма "Ніва"" (вул. Шабська, буд. № 30, с. Салгани, Білгород-Дністровський район Одеської області, 67725)
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Генерала Селезньова, буд. № 62, с. Руськоіванівка, Білгород-Дністровського району Одеської області, 67721; 2) Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Шкільна, буд. № 76, с. Маразліївка, Білгород-Дністровського району Одеської області)
про стягнення 885 038 грн. шкоди,
Суть спору: заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду в Одеській області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (надалі - Білгород-Дністровська МР) та Державної екологічної інспекції в Одеській області (надалі - Держекоінспекції) в якій просить стягнути з приватного підприємства "Агрофірма "Ніва"" (надалі - ПП "Агрофірма "Ніва") 885 038 грн. шкоди.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує наступним.
Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою за участю Держекоінспекції проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "Агрофірма "Ніва", за результатами якої було встановлено, що ПП "Агрофірма "Ніва" при ведені господарської діяльності, в період з 08.08.2011р. по 25.12.2012р. здійснювало самовільний забір води з артезіанської свердловини, в об'ємі 15,4 тис.м3, що підтверджується матеріалами перевірки Держекоінспекції.
Як зазначає Прокурор, внаслідок виявленого правопорушення державі спричинено шкоду у розмірі 885 038 грн., відповідно розрахунку, проведеному Держекоінспекцією на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р. зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 220 від 30.06.2011р.
Отже, з урахуванням приписів, які містяться у Конституції України, Водному кодексі України, Законах України "Про охорону навколишнього середовища", "Про місцеве самоврядування в Україні" Прокурор вказує на те, що охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України, отже неправомірне використання відповідачем природних ресурсів, без належного дозволу на використання водних ресурсів завдає державі шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2014р. позовну заяву прокурора було прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.
30.10.2014р. від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 28654/14) відповідно до якого відповідач позов не визнає виходячи з наступного.
Як вказує відповідач він не завдавав шкоди довкіллю, не здійснював користування водою без дозволу на спец водокористування, а тому, вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення шкоди. Відповідач, із посиланням на приписи ст.1166 ЦК України, зазначає, що держава не є ані фізичною, ані юридичною особою, а є окремим суб'єктом права, якого не названо в ч.1 ст.1166 ЦК України. В цій же частині, вказує відповідач, йдеться лише про шкоду, яку завдано майну фізичної або юридичної особи, а водні ресурси держави таким майном не є.
Також, відповідач зазначає, що ним, за дорученням Руськоіванівської і Великомар'янівської сільських рад обслуговувалось комунальне майно сільських рад: обладнання свердловин №№5063, 5064, 5065, 4896, 4099, 5060. Такі доручення, як вказує відповідач були оформлені договорами оренди, що приховували їх дійсний зміст. Ці договори взагалі відповідач вважає неукладеними, оскільки в них не визначені суттєві умови для договорів даного виду. Так, у договорі, укладеному 17.12.2009р. з Руськоіванівською сільрадою зазначено, що орендна плата на підставі рішення сесії Русьукоіванівської сільради не платиться, що на думку відповідача, свідчить про те, що сторони мали на меті не оренду, а інші правостосунки.
Отже, відповідач вказує, що він водокористувачем не є і водні ресурси на території зазначених сільських рад не використовував. При цьому, він посилається на довідки №396, 397 від 29.10.2014р., видані сільським головою Руськоіванівської сільради в яких зазначено, зокрема, що: на час обслуговування водомережі с. Руськоіванівка були відсутні виробничі чи офісні споруди, яким необхідно було б водопостачання; по теперішній час технічних потреб вода з артсвердловини не використовується. Аналогічну довідку видав сільський голова Великомар'янівської сільради.
Крім того, відповідач зазначає, що вимога Прокурора про стягнення шкоди, на його думку не основана на законі, оскільки ст.111 Водного кодексу України має назву - Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства. Отже, із посиланням на зміст цієї статті , відповідач зазначає, що оскільки вимоги прокурором щодо стягнення з відповідача збитків у позові не заявлені, то й питання стягнення з нього шкоди є не законним.
Також, відповідач посилається на те, що Методика, на підставі якої Держекоінспекція розрахувала розмір шкоди, не є законодавчим актом, а розмір та порядок відшкодування збитків, завданих порушенням водного законодавства, діючим законодавством України не передбачені.
Відповідач також звертає увагу на те, що дозвіл на спеціальне водокористування артсвердловиною № 5060 на час проведення перевірки Держекоінспекцією був наявний. Його було видано Великомар'янівській сільській раді на період з 22.08.2011р. по 20.06.2014р. управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області 22.08.2011р.
Крім того, відповідач зазначає, що артсвердловини, про які йдеться у позові Прокурора, знаходяться по-за межами територіальної громади м. Білгород-Дністровська, а тому зазначення Прокурором у якості позивача Білгород-Дністровську міську раду, на думку відповідача є необґрунтованим та суперечить Закону України "Про місцеве врядування в Україні" та принципам територіального розподілу і підпорядкуванню, закладеним у цій Закон.
11.11.2014р. Прокурором до суду була подана уточнена позовна заява (вх. № 29684/14) в якій Прокурор уточнив прохальну частину свого позову, а саме просив суд стягнути з відповідача кошти за спричинену шкоду у розмірі 885038 грн на користь Великомар'янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Того ж дня представником Держекоінспекції до суду були подані письмові заперечення на відзив (вх. № 29787/14), в яких позивач 2 не погодився із правовим обґрунтуванням заперечень, викладеним відповідачем у відзиві на позов та зазначив наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.
Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами , установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Отже, як вказує позивач 2, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів, 14.08.2009р. за № 767/16783 Міністерством юстиції України був зареєстрований наказ Міністерства навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р., яким була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Тобто, зазначена Методика є нормативним документом саме на підставі якої розраховується розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Стосовно твердження відповідача про те, що ним не здійснюється водокористування, а отже, відповідач не є водокористувачем, Держекоінспекція, звертає увагу на те, що ці ствердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи копіями звітів про використання води відповідачем за 3-4 квартали 2011р. та за 1-4 квартали 2012р., які подавалися до Одеського обласного управління водних ресурсів відповідачем.
Також позивач 2 визначив підстави обрання Прокурором в якості позивача 1 саме Білгород-Дністровської міської ради.
Окрім того, Держекоінспекція звернула увагу суду на те, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. за № 220 "Про затвердження змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" були внесені зміни до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, а саме що нова редакція "Розділу ІХ Методики. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)" встановлювала, що (п.9.1.) розрахунок відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) грн, здійснюється за формулою. Тобто, нова редакція п.9.1. Методики вже не містить виключення у виді прісних вод глибиною більше 20 м, яке було у попередній редакції п.9.1. Методики.
19.11.2014р. в судовому засіданні представником відповідача надано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи (вх. № 2-5330/14), відповідно якого відповідач вказує, що він не визнає позов, оскільки він оснований на довідці № 70 від 26.10.2013р. ПП "Агрофірма "Ніва" про обсяг споживання (забір) води, нібито підписаної директором відповідача ОСОБА_2, якій, як стверджує представник відповідача, переніс кілька онкологічних операцій, був непрацездатним, знаходився під дією обезболюючих препаратів і внаслідок хвороби помер 10.05.2014р. і не міг підписати спірний документ.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що оскільки у справі існує необхідність в спеціальних знаннях, суд вважає за необхідне, для правильного вирішення справи призначити експертизу підпису для визначення належності директору ОСОБА_2 підпису, виконаного на довідці № 70 від 26.10.2013 року про обсяг споживання (забір) води ПП Агрофірма "Ніва".
19.11.2014р. за клопотанням представника позивача 2, ухвалою Господарського суду строк вирішення спору по справі було продовжено до 07.12.2014р.
Також, 19.11.2014р. ухвалою Господарського суду клопотання відповідача (вх. № 2-5330/14) про призначення судової почеркознавчої експертизи було задоволено. Призначено по справі судову експертизу підпису та на вирішення експертів поставлено питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у довідці приватного підприємства "Агрофірма "Ніва" за №70 від 26.10.2013 року самим ОСОБА_2 чи іншою особою? Проведення експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На час проведення експертизи ухвалою суду від тої ж дати провадження у справі було зупинене.
13.02.2015р. від судового експерта надійшло клопотання (вх. № 2-813/15) про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2.
16.02.2015р. для розгляду клопотання судового експерта, ухвалою Господарського суду провадження у справі було поновлено.
Ухвалою суду від 02.03.2015р. справу було призначено до колегіального розгляду.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 02.03.2015р. за № 210 на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 02.03.2015 року про призначення колегіального розгляду справи №916/3878/14, та відповідно до п.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), та відповідно до п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу було призначено автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для визначення складу колегії суду.
Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями (повторний розподіл) від 02.03.2014р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Демешин О.А. - головуючий суддя; судді Гуляк Г.І.та Горячук Н.О. - члени колегії.
03.03.2015р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
19.03.2015р. представником відповідача разом із клопотанням (вх. №7152/15) про прийняття доказів суду були надані документи із вільними зразками підпису ОСОБА_2.
14.04.2015р. провадження по справі знов було зупинене у зв'язку із призначенням по справі ухвалою суду експертизи підпису ОСОБА_2
09.10.2015р. разом із супровідним листом (вх. № 25303/15) на адресу суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 2120/02 судово-почеркознавчої експертизи, складений 05.10.2015р., відповідно до якого судовим експертом було зроблено висновок, що підпис від імені ОСОБА_2 у наданій на експертизу довідці ПП "Агрофірма "Ніва" вих. № 70 від 26.10.2013р., розміщений в графі "Директор ОСОБА_2 виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою. Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 виконаний з наслідуванням підпису ОСОБА_2
02.11.2015р. від Прокурора на ім'я Господарського суду надійшли пояснення стосовно висновків судової почеркознавчої експертизи, в яких Прокурор обґрунтовує підстави за яких суд не повинен враховувати висновки судової експертизи.
19.11.2015р. від позивача 2 до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 28968/15) відповідно до яких, Держекоінспекція із урахуванням висновку судового експерта, вказує, що позов прокурора підлягає задоволенню не зважаючи на висновок судової почеркознавчої експертизи, оскільки, факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства зафіксований в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами ПП "Агрофірма "Ніва", в якому зазначено, що відповідач зібрав 15,4 тис. м3 води, і даний факт зафіксовано як і у вищезазначеному акті та і у довідці вих. № 70 від 26.10.2013р. Ні акт ні дії посадових осіб Держекоінспекції з приводу перевірки суді відповідачем не оскаржувалися.
Висновок судової почеркознавчої експертизи, як зазначає позивач 2, сам по собі не спростовує факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, так само як і факт спричинення відповідачем шкоди державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 19.11.2015р. за № 1828 на виконання п.3.11. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), у зв'язку із прийняттям 12.11.2015р. Верховною радою України Постанови №788-VIII про звільнення члена колегії судді Горячук Н.О., та враховуючи те, що розгляд справи призначено на 19.11.2015р., відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.11.2015р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Демешин О.А. - головуючий суддя; судді Гуляк Г.І.та Волков Р.В. - члени колегії.
19.11.2015р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
25.11.2015р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 2-7154/15) про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач з метою встановлення істини по справі, а саме встановлення чи підпис, який міститься на податкових розрахунках плати за користування надрами для видобування корисних копалин Форми 2-ТП за оспорюваний період, належить ОСОБА_2І, просить суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи виконані підписи у Податкових розрахунках плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Розрахунках №1 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Формі 2-ТП за період: 2-й квартал 2010 року, 3-й квартал 2010 року,4-й квартал 2010 року 1 -й квартал 2011 року, 2-й квартал 2011 року, 3-й квартал 2011 року, 4-й квартал 2011 року; 1 -й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року, 4-й квартал 2011 року про обсяг споживання (забір) води директором цього підприємства на той час - ОСОБА_2?
Крім того, відповідачем подано клопотання щодо витребування та дослідження письмових доказів (вх. № 2-7153/15), в якому представник відповідача просив суд витребувати у Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (форма затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 №1013) та Розрахунок №1 податкового зобов'язання з плані за користування надрами для видобування корисних копалин (в частині корисних копалин, для яких затверджено ставки в абсолютних значеннях) (Додаток 1 до Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин); витребувати у з Білгород-Дністровського управління водного господарства оригінали звітів (Форма 2-ТП (ВОДГОСП), що надавались Приватним підприємством "Агрофірма "Ніва" за 2-й квартал 2010 року, 3-й квартал 2010 року, 3-й квартал 2010 року, 1 -й квартал 2011 року, 2-й квартал 2011 року, 3-й квартал 2011 року, 4-й квартал 2011 року, 1 -й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року та 4-й квартал 2012 року.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 18.01.2016р. за № 83 на виконання п.3.11. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Гуляк Г.І. з 11.01.2016р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.01.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Демешин О.А. - головуючий суддя; судді Мостепаненко Ю.І. та Волков Р.В. - члени колегії.
19.01.2016р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
03.02.2016р. розглянувши клопотання відповідача про витребування та дослідження письмових доказів (вх. № 2-7153/15 від 25.11.2015р.) суд своєю ухвалою задовольнив клопотання та витребував зазначені в клопотанні письмові докази.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 02.03.2016р. за № 360 на виконання п.3.11. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), приймаючи до уваги перебування головуючого судді Демешина О.А. з 24.02.2016р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 у зв'язку із необхідністю заміни головуючого судді.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Малярчук І.А. - головуючий суддя; судді Мостепаненко Ю.І. та Волков Р.В. - члени колегії.
03.03.2016р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
16.03.2016р. від Прокурора надійшли письмові пояснення (вх. № 6447/16) в яких Прокурор висловив свою позицію щодо недоречності призначення судової експертизи за клопотанням відповідача від 25.11.2015р. (вх.№ 2-7154/15) про призначення судової почеркознавчої експертизи.
22.03.2016р. від представника відповідача надійшла заява про відвід головуючому судді (вх. № 6994/16) в якій представник відповідача посилаючись на те, що в нього склалися неприязні стосунки із головуючим суддею та враховуючи особливості ставлення судді до нього, заявив про недовіру головуючому судді та про її відвід від розгляду справи.
Розглянувши заяву відповідача про відвід головуючому судді від розгляду справи (вх. № 6994/16), колегія суддів ухвалою Господарського суду від 22.03.2016р. відмовила в задоволені заяви представника відповідача Кармазіна С.А. від 22.03.2016р. вх. № № 6994/16 про відвід судді Малярчук І.А. від розгляду справи № 916/3878/14.
22.03.2016р. ухвалою Господарського суду з врахуванням упередженого ставлення представника відповідача Кармазіна С.А. до судді Малярчук І.А. та оголошення ним наміру неодноразово подавати заяви про відвід саме судді Малярчук І.А., що може призвести до затягування розгляду справи та порушення прав решти сторін спору на своєчасний розгляд справи, гарантованих їм положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та з метою виключення будь-яких сумнівів сторін щодо безсторонності судового розгляду справи, недовіри суду та об'єктивності вирішення спору учасником колегії - суддею Малярчук І.А., враховуючи особисті переконання представника відповідача Кармазіна С.А., - колегія суддів прийняла та задовольнила заяву судді Малярчук І.А. про самовідвід від розгляду справи №916/3878/14.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 23.03.2016р. за № 413 у зв'язку із ухвалою суду від 22.03.2016р. якою колегією суддів було прийнято заяву головуючого судді Малярчук І.А. про самовідвід від розгляду справи №916/3878/14, у зв'язку з чим, згідно п.9.6. рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-2/2016 від 03.02.2016р.) та п.2.3.49. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, слід призначити повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для визначення головуючого судді та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 у зв'язку із необхідністю заміни головуючого судді.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.03.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Літвінов С.В. - головуючий суддя; судді Мостепаненко Ю.І. та Волков Р.В. - члени колегії.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 25.03.2016р. за № 428 на виконання п.3.11. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Волкова Р.В. з 24.03.2016р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.03.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Літвінов С.В. - головуючий суддя; судді Мостепаненко Ю.І. та Гуляк Г.І. - члени колегії.
28.03.2016р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 11.05.2016р. за № 572 на виконання п.9.7. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Мостепаненко Ю.І. з 10.05.2016р. у довгостроковій відпустці, на підставі службової записки головуючого судді Літвінова С.В., з метою недопущення порушення строку розгляду справи та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.03.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Літвінов С.В. - головуючий суддя; судді Гуляк Г.І. та Бездоля Д.О.- члени колегії.
11.05.2016р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
06.06.2016р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№ 14048/16) які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
21.06.2016р. ухвалою Господарського суду клопотання відповідача (вх. № 2-7154/15 від 25.11.2015р.) було задоволено, було призначити по справі №916/3878/14 судову почеркознавчу експертизу. На вирішення судової експертизи було поставлено наступне питання: Чи виконані підписи у Податкових розрахунках плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Розрахунках №1 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Формі 2-ТП за період: 2-й квартал 2010 року, 3-й квартал 2010 року,4-й квартал 2010 року 1 -й квартал 2011 року, 2-й квартал 2011 року, 3-й квартал 2011 року, 4-й квартал 2011 року; 1 -й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року, 4-й квартал 2011 року про обсяг споживання (забір) води директором цього підприємства на той час - ОСОБА_2? Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
До завершення проведення судової почеркознавчої експертизи провадження у справі ухвалою суду від 21.06.2016р. було зупинене.
30.06.2016р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 16191/16) разом із оригіналами документів для проведення судової експертизи.
09.09.2016р. від судового експерта надійшло клопотання (вх. № 2-4744/16) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи.
Для вирішення клопотання судового експерта, 11.10.2016р. ухвалою суду провадження у справі було поновлено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта було призначено на 18.10.2016р.
18.10.2016р. представники сторін в судове засідання не з'явились, витребувані судом та експертом додаткові пояснення та додаткові матеріали для проведення експертизи не надали тому суд ухвалою зупинив провадження по справі та направив справу до експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи за наявними матеріалами справи.
05.01.2017р. у зв'язку із несплатою відповідачем вартості судової-почеркознавчої експертизи, із супровідним листом (вх. № 225/16) Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз МЮУ повернув до суду матеріали справи без надання висновку.
16.01.2017р. ухвалою суду провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 30.01.2017р. за №35 відповідно до п.п.2.3.49, 2.3.50, Положення про автоматизовану систему документообігу, у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи № 9163878/14, а саме: перебування головуючого судді Літвінова С.В. з 24.01.2017р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до п.4.2.6. рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області (протокол № 17-9/2016 від 20-26.12.2016р.), відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 у зв'язку із необхідністю заміни головуючого судді.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.01.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Зайцев Ю.О. - головуючий суддя; судді Бездоля Д.О. та Гуляк Г.І. - члени колегії.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 30.01.2017р. за № 40 відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2016 від 20-26.12.2016р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Гуляк Г.І. з 27.01.2017р. на лікарняному, на підставі службової записки головуючого судді Зайцева Ю.О., з метою недопущення порушення строку розгляду справи та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.03.2016р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Зайцев Ю.О. - головуючий суддя; судді Бездоля Д.О. та Рога Н.В. - члени колегії.
02.02.2017р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 20.03.2017р. за № 350 відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 4.2.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 07.02.2017р. (протокол №17-2/2017), приймаючи до уваги закінчення повноважень судді Бездолі Д.О. з 13.03.2017р., на підставі службової записки головуючого судді Зайцева Ю.О., з метою недопущення порушення строку розгляду справи та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу про автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.03.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Зайцев Ю.О. - головуючий суддя; судді Гуляк Г.І. та Рога Н.В. - члени колегії.
23.03.2017р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 29.05.2017р. за № 589 відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи №916/3878/14, а саме: у зв'язку з закінченням повноважень судді Зайцева Ю.О. з 19.05.2017р. та відповідно до п. 4.2.7. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-1/2017 від 07.02.2017р.) та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Цісельський О.В. - головуючий суддя; судді Гуляк Г.І. та Рога Н.В. - члени колегії.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 02.06.2017р. за № 589 відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 07.02.2017р. (протокол №17-01/2017), у зв'язку із перебуванням члена колегії судді Гуляк Г.І. на тривалому лікарняному з 17.05.2017р. та члена колегії судді Рога Н.В. у відпустці з 10.05.2017р. по 10.06.2017р., на підставі службової записки головуючого судді Цісельського О.В. та відповідно до п.2.3.12. та п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Цісельський О.В. - головуючий суддя; судді Волков Р.В., Літвінов С.В. - члени колегії.
06.06.2017р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
04.07.2017р. від Прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 14578/17), в якій із посиланням на норми ЦК України, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 04.11.2011р. № 429 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України", уточнив прохальну частину позову та просить суд стягнути з відповідача на користь держави Україна шкоду, заподіяну в наслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 885 038 грн. на рахунок Державної екологічної інспекції в Одеській області. При цьому, в тексті заяви Білгород-Дністровська міська рада була виключена Прокурором зі складу позивачів всупереч приписам процесуального закону.
Розглянув в судовому засіданні, яке відбулося 11.07.2017р., заяву прокурора про уточнення позову, суд відмовив у її прийнятті, оскільки ГПК України не передбачено виключення зі складу учасників процесу позивача за заявою прокурора.
21.07.2017р. за клопотанням Прокурора ухвалою суду строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 03.08.2017р. за № 768 відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Літвінова С.В. з 31.07.2017р. на лікарняному, на підставі службової записки головуючого судді Цісельського О.В. та відповідно до п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Цісельський О.В. - головуючий суддя; судді Волков Р.В., Никифорчук М.І. - члени колегії.
04.08.2017р. ухвалою суду справа була прийнята до свого розгляду вищезазначеною колегією суддів та її розгляд призначено в засіданні суду.
28.09.2017р. від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 2-5176/17) про продовження строку розгляду справи на 15 днів; клопотання (вх. № 2-5176/17) про припинення провадження у справі, яке представник відповідача обґрунтовує тим, що зазначений спір є публічно-правовим, а отже, не може розглядатися за правилами господарського судочинства; клопотання про застосування строків позовної давності (вх. № 2-5177/17) в якому відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності та відмовити Прокурору у позові.
Крім того, 28.09.2017р. представником Держекоінспекції були надані письмові пояснення (вх. № 20863/17), в яких позивачем 2, із посиланням на норми законодавства України, надано обґрунтування законності визначення Прокурором у позовній заяві Держекоінспекції в якості позивача.
В судовому засіданні 28.09.2017р. представником відповідача знов було подано клопотання (вх. 32-5175/17) про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки призначена судом експертиза 25.12.2015р. була не проведена з тих підстав, що відповідач не сплатив за проведення експертизи, оскільки рахунок на оплату експертизи відповідачу не надходив.
Ухвалою суду від 28.09.2017р. клопотання відповідача про продовження терміну розгляду справи було задоволено, термін розгляду справи був продовжений. Також ухвалою суду від 28.09.2017р. клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи було задоволено. Призначено у справі судову комплексну експертизу. Проведення судової експертизи, доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставити наступні питання:1) Чи виконані підписи у Податкових розрахунках плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Розрахунках №1 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Формі 2-ТП (водгосп) за період: 3-й квартал 2010 року, 4-й квартал 2010 року, 1-й квартал 2011 року, 2-й квартал 2011 року, 3-й квартал 2011 року, 4-й квартал 2011 року; 1 -й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року, 4-й квартал 2012 року про обсяг споживання (забір) води директором цього підприємства на той час - ОСОБА_2? Чи виконані підписи у графі керівник та виконавець у Формі 2-ТП (водгосп) за період: 3-й квартал 2010 року,4-й квартал 2010 року1-й квартал 2011 року, 3-й квартал 2011 року, 4-й квартал 2011 року; 1 -й квартал 2012 року, 2-й квартал 2012 року, 3-й квартал 2012 року, 4-й квартал 2012 року про обсяг споживання (забір) води однією особою? Чи можливо встановити із наявних в матеріалах справи Розрахунках №1 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Формі 2-ТП (водгосп) документів споживання (забору) води приватним підприємством Агрофірма "Ніва" з 08.08.2011р. по 25.12.2012р., якщо так то в якому об'ємі? Зобов'язано Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз після завершення проведення експертизи експертний висновок представити Господарському суду Одеської області.
Також ухвалою суду у зв'язку із призначенням судової експертизи, провадження у справі №916/3878/14 було зупиненню до закінчення проведення експертизи.
06.11.2017р. від судового експерта з супровідним листом (вх. № 2-5819/17) надійшло клопотання про уточнення місця розташування оригіналів досліджуваних документів, місце розміщення досліджуваних підписів, дозвіл на використання підписів ОСОБА_2 які містяться у матеріалах справи в якості зразків його підпису.
Для вирішення клопотання судового експерта, після повернення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріалів справи до суду, ухвалою Господарського суду від 13.03.2018р. провадження по справі було поновлено.
Враховуючи те, що: 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Статтею 230 ГПК України встановлено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинене.
З врахуванням вищенаведеного, ухвалою суду було вирішено справу №916/3878/14 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання було призначено на "27" березня 2018р.
27.03.2018р. після розгляду клопотання судового експерта (вх. № 2-5819/17 від 06.11.2017р.), ухвалою суду було вирішені питання, поставлені судовим експертом у його клопотанні, матеріали справи №916/3878/14 знов були направлені до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової експертизи за наявними матеріалами і провадження у справі було зупинене.
02.01.2019р. разом із супровідним листом (вх. № 13/19) Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок експерта № 17-4864/6424-6428, складений 29.11.2018р.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду від 21.01.2019р. за № 31 відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.), п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), приймаючи до уваги відрахування члена колегії судді Никифорчука М.І. зі складу суду, на підставі службової записки головуючого судді Цісельського О.В., та відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.) був призначений повторний автоматичний розподіл справи №916/3878/14 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017р. було визначено склад колегії суддів для розгляду справи, а саме: суддя Цісельський О.В. - головуючий суддя; судді Волков Р.В., Погребна К.Ф. - члени колегії.
23.01.2019р. ухвалою суду справа була прийнята до свого провадження вищезазначеною колегією суддів, провадження по справі було поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.
13.03.2019р. ухвалою суду підготовче засідання у справі було закрито, а справу було призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 25.03.2019р.
29.03.2019р. від представника Прокурора надійшло клопотання (вх. № 6116/19), в якому він просить суд здійснити заміну третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача з Великомар'янівської сільської ради на Маразліївську сільську рада з урахуванням того, що відповідно до Розпорядження КМУ від 11.10.2017р. № 722-р "Про визнання спроможними об'єднаних територіальних громад" визнано спроможними об'єднані територіальні громади згідно з додатком, в якому за № 87 значиться Маразліївська сільська громада до складу якої увійшли Маразліївська сільська рада, Великомар'янівська сільська рада та Широківська сільська рада. Отже, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання громадян" Маразліївська сільська рада є правонаступником Великомар'янівської сільської ради.
Ухвалою суду від 29.03.2019р. клопотання Прокурора про заміну третьої сторони правонаступником було задоволено.
Прокурор заявлений позов підтримує повністю, просить суд його задовольнити.
Позивач 1 - Білгород-Дністровська міська рада про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, проте в судове засідання його представник не з'являвся, своєї письмової позиції щодо позову Прокурора суду не надав. Відповідно до наданих суду письмових пояснень (вх. № 15447/16 від 21.06.2016р.) просить розглянути справи за відсутності його представника.
Представник позивача 2 позовні вимоги Прокурора підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, про що свідчить протокол судового засідання від 29.03.2019р. в якому представник відповідача був присутній, проте в судове засідання, яке відбулося 23.04.2019р. представник відповідача не з'явився. Як вбачається із письмових заперечень на позов, наявних в матеріалах справи, відповідач проти позову заперечує.
Треті особи про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, проте в судове засідання їх представник не з'являвся. Як вбачається із наявних в матеріалах справи листів проти позову заперечують, просять суд розглядати справу за відсутністю їх представників.
У судовому засіданні 23.04.2019р. судом було закінчено розгляд справи по суті та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив:
16.10.2013р. до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості щодо відкриття кримінального провадження № 42013170240000290 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України щодо незаконного видобування корисних копалин (підземних вод) службовими особами ПП "Агрофірма "Ніва" у період з 2011- 2013р.р.
На виконання завдання старшого прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво у вищезгаданої кримінальній справі, Державною екологічною інспекцією в Одеській області, на підставі наказу № 1378 від 24.10.2013р. та направлення на перевірку № 6497 від тієї ж дати, у період з 24.10.2013р. по 28.10.2013р. було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства службовими особами ПП "Агрофірма "Ніва" щодо незаконного видобування корисних копалин (підземних вод).
За результатами перевірки посадовими особами Держекоінспекції 28.10.2013р. був складений Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому, зокрема, було зазначено, що:
ПП "Агрофірма "Ніва" в період з 01.01.2011 року по 07.08.2011 року було видобуто води з 6 артезіанських свердловин №5063, № 5064, № 5065, "№ 4085, №4099 та № 5060 в об'ємі 5,5 тис. м3 та в період з 08.08.2011 року по 25.12.2012 року ПП "Агрофірма "Ніва" з цих самих свердловин було видобуто води в об'ємі 15,4 тис. м3.
Видобування води (підземні води) здійснювалось без дозволу на спецводокористування. Загальний об'єм видобутої ПП "Агрофірма "Ніва" води в період з 01.01.2011 року по 25.12.2012 року складає 20,9 тис. м3.
Крім того, в акті зазначено, що на підтвердження об'єму видобутої ПП "Агрофірма "Ніва" води підприємством була надана довідка за № 70 від 26.10.2013р. якою ПП "Агрофірма "Ніва" підтвердила, що за період з 08.08.2011р. по 25.12.2012р. по артсвердловинам: №5063, № 5064, № 5065, "№ 4085, №4099, які знаходяться на території Руськоіванівської сільської ради , було видобуто 14, 0 тис. м3 для потреб населення, по артсвердловині № 5060, яка знаходиться на території Великомар'янівської сільської ради було видобуто 1,4 тис. м3 для потреб населення. Всього, як вказано у довідці, ПП "Агрофірма "Ніва" було видобуто води для забезпечення населення питною водою за 2011,2012р.р. - 15,4 тис. м3.
Також, підприємством були надані перевіряючим звіти про використання води за формою 2-ТП (водгосп) за період з ІІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2012р.
01.11.2013р. листом за № 6630/11 Державна екологічна інспекція в Одеській області повідомила Білгород-Дністровську міжрайонну прокуратуру про результати проведеної позапланової перевірки ПП "Агрофірма "Ніва". До листа були надані копії Акту перевірки та обґрунтованого розрахунку відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування (підземні води)).
Розрахунок розміру шкоди було зроблено посадовими особами Держекоінспекції за "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р. зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 220 від 30.06.2011р.
Як вказується у розрахунку, згідно розділу 16 "Збір за спеціальне використання води" табл. 325.2 Податкового кодексу України, ставка збору в Одеській області в 2013році складає 0,5747 грн/м3. При самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (23), розділу 9.1. Методики № 389: Зсам =100*W*Tар.
Отже з урахуванням наведеної формули, працівниками Державної екологічної інспекції в Одеській області враховано розмір заподіяної ПП "Агрофірма "Ніва" шкоди, який склав суму 885038 грн. 00 коп.
Крім того, в листі Держекоінспекції від 01.11.2013р. за № 6630/11 було зазначено, що за результатами проведеної перевірки було притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу ПП "Агрофірма "Ніва" за ст.ст. 82,82-1 КУпАП та винесено дві постанови на загальну суму 1785 грн.
Відповідач в процесі розгляду справи заперечував щодо підпису довідки № 70 від 26.10.2013р. та звітів Форми 2-ТП (водгосп) за період з ІІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2012р. його керівником - ОСОБА_2.
На підставі ухвал Господарського суду Одеської області Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_2, який міститься на довідці № 70 від 26.10.2013р. та на звітах ПП "Агрофірми "Ніва" Форми 2-ТП (водгосп) за період з ІІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2012р.
У висновку № 2120/02 судово-почеркознавчої експертизи, складеному 05.10.2015р. судовим експертом зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 у наданій на експертизу довідці ПП "Агрофірма "Ніва" вих. № 70 від 26.10.2013р, розміщений в графі "Директор ОСОБА_2 виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою. Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 виконаний з наслідуванням підпису ОСОБА_2
У висновку експерта № 17-4864/6424-6428 судово-почеркознавчої експертизи, складеному 29.11.2018р. судовим експертом зазначено, зокрема, що підписи на оригіналах досліджуваних документів зроблені не самим ОСОБА_2, а іншою особою.
Як вказує прокурор у позові, здійснення відповідачем самовільного забору води з артезіанських свердловин, без отримання дозвільних документів на спеціальне водокористування, спричинило державі шкоду у розмірі 885 038 грн, яка відповідно до приписів чинного законодавства України, підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Саме це й стало підставою для звернення Прокурора з відповідним позовом до Господарського суду Одеської області.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до положень ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Статтею 23 Кодексу України про надра (у редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб'єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами, лише для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
За результатом дослідження Акту перевірки від 28.10.2013р., судом встановлено, що при перевірці посадовими особами Держекоінспекції правовстановлюючі документи на землекористування ПП "Агрофірма "Ніва" не перевірялися, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ "Україна-2010" не було надано правовстановлюючі документи на підтвердження землекористування, проте, на думку суду це не є підтвердженням відсутності у відповідача цих документів.
Доказів відсутності у відповідача документів на землекористування під артсвердловинами, а також того, що видобута вода використовується не для задоволення потреб населення матеріали справи не містять, ані Прокурор, ані Держекоінспекція у встановленому законом порядку таких доказів суду не надали.
Крім того з Акту не вбачається, що видобуток відповідачем води на добу в спірний період перевищував 300 кубічних метрів на добу. При цьому, на арк.3 Акту зазначено, що за період з 01.01.2011р. по 25.12.2012р. кількість видобутою відповідачем води становила 20,9 тис. м3 (що за розрахунком суду складає у середньому 28,86 м3 на добу загалом на 6 артезіанських свердловин). Отже, відсутні підстави вважати, що водовикористання в такому обсязі потребувало отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
За змістом ч. 1 ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Водночас згідно зі ст.65 Кодексу України про надра відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.
В процесі розгляду справи судом вживалися всі заходи для надання учасникам процесу можливості реалізувати свої процесуальні права щодо надання доказів по справі, обґрунтування доводів та заперечень на підтвердження своїх правових позицій.
Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими сторони обґрунтовують свої правові позиції, зазначає наступне.
Згідно з ч. 3,4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Так, в рішеннях ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України", справі "Руїз Горіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовують свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, як встановлено судом, в якості обґрунтування кількості видобутої відповідачем води, яка була використана фахівцями Держекоінспекції при розрахунку розміру заподіяної відповідачем шкоди державі і Прокурор і Держекоінспекція посилаються на відомості, які містяться у довідці № 70 від 26.10.2013р. щодо кількості видобутої води, наданої відповідачем під час позапланової перевірки та звітами ПП "Агрофірми "Ніва" Форми 2-ТП (водгосп) за період з ІІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2012р. які підписані директором (на той час).
Проте, за результатами проведених судових почеркознавчих експертиз, судом було встановлено, що довідка № 70 від 26.10.2013р. в якій зазначена кількість видобутої відповідачем води за період з 08.08.20111р. по25.12.2012р. а також , звіти ПП "Агрофірми "Ніва" Форми 2-ТП (водгосп) за період з ІІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2012р. не підписані директором відповідача, а отже не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
І як слід, суд не приймає в якості належного та законного доказу, виконаний Держекоінспекцією обґрунтований розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлений самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування (підземні води), відповідно до якого було встановлено розмір заподіяної відповідачем шкоди у розмірі 885038 грн.
Інші аргументи, заявлені Прокурором та Держекоінспекцією не спростовують висновків до яких дійшов суд.
За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Прокурором у справі не доведено достовірними та достатніми доказами обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, у зв'язку з чим, на думку суду, позовна заява задоволенню не підлягає.
В силу приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, … з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд, керуючись п.5 ч.5. ст. 13 ГПК України зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на прокуратуру Одеської області.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову - відмовити повністю.
2. Судові витрати по справі покласти на Білгород-Дністровську природоохоронну прокуратуру.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.241 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.05.2019р.
Головуючий суддя О.В. Цісельський
Суддя Р.В. Волков
Суддя К.Ф. Погребна