Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
25 квітня 2019 рокуСправа № 912/3387/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3387/18
за позовом: Фермерського господарства "Олександрівське", 28051, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Олександрівка, вул. Садова, 10
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 5030, м Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26
про визнання незаконним рішення, визнання додаткової угоди укладеною.
Представники:
від позивача - Константінов О.Ф., адвокат, довіреність № б/н від 14.12.18;
від відповідача - участі не брали.
Фермерське господарство "Олександрівське" (надалі - ФГ "Олександрівське") звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання незаконним рішення, викладеного в листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.07.2018 №Ф-9276/0-4685/0/17-18, щодо відмови в укладанні додаткової угоди та про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ "Олександрівське" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 року, зареєстрований у Олександрійському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.04.2009 року за №040938000002, у наступній редакції:
"Додаткова угода
до договору оренди землі від 09 лютого 2009 року
(зареєстрований у Олександрійському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено
запис від 29 квітня 2009 року за № 040938000002)
м. Кропивницький __ _____________ року
Кіровоградська області
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє _________________________________________________________________________________________, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Фермерське господарство "Олександрівське" - в особі голови Муленка Миколи Івановича, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 09 лютого 2009 року (зареєстрований у Олександрійському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 квітня 2009 року за № 040938000002) (далі за текстом - договір) наступним чином:
1. Поновити договір оренди землі від 09 лютого 2009 року (зареєстрований у Олександрійському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 квітня 2009 року за № 040938000002) терміном на 10 (десять) років.
2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 09 лютого 2009 року (зареєстрований у Олександрійському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 квітня 2009 року за № 040938000002).
4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Фермерського господарства "Олександрівське", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.
Реквізити сторін
"Орендодавець": "Орендар":
Головне управління Держгеокадастру у Фермерське господарство
Кіровоградській області "Олександрівське"
вул. Академіка Корольова, 26 Код ЄДРПОУ 308625 84
м. Кіровоград, 28051, Кіровоградська область,
Олександрійський район,
с. Олександрівка,
вул. Садова, 10
в особі Голови Муленка М. І.
___________ ________________ ___________ _______________".
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 122 Земельного кодексу України та на ті обставини, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 29.04.2009 звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди. Відповідач, отримавши лист позивача, вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не виконав та в листі від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 запропонував позивачу звернутися з листом-повідомленням про поновлення терміну дії договору виключно не раніше ніж за 30 днів до його закінчення. З підстав викладеного позивач вважає, що такі дії відповідача порушують право ФГ "Олександрівське" на поновлення договору та підлягають захисту в судовому порядку за визначеним позивачем способом захисту.
Ухвалою від 28.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3387/18, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.01.2019 о 9:00 год.
18.01.2019 до суду надійшов письмовий відзив Головного управління Держгеокадастру, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки лист відповідача від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 не є відмовою в укладенні додаткової угоди про поновлення договору, яка може бути оскаржена в порядку ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а є пропозицією орендодавця звернутись в строки, передбачені договором. За твердженням відповідача, позивачем не доведено порушення переважного права на поновлення договору та не надано належних доказів на підтвердження виконання умов договору.
Ухвалою від 21.01.2019 постановлено, враховуючи перебування головуючого судді Вавренюк Л.С. у службовому відрядженні, призначено підготовче засідання на 05.02.2019 о 15:30 год.
У підготовчому засіданні 05.02.2019 брали участь представники обох сторін, які підтримали правові позиції викладені в заявах по суті справи. Представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання та заявив про намір подати додаткові докази.
Ухвалою від 05.02.2019 господарський суд постановив за ініціативою суду продовжити строк підготовчого провадження у справі №912/3387/18 на тридцять днів; усне клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання у справі 912/3387/18 задовольнити; відкласти підготовче засідання у справі №912/3387/18 до 13.03.2019; у строк до 05.03.2019 позивачу надано право подати додаткові докази у справі.
12.03.2019 до господарського суду надійшла заява позивача № б/н від 12.03.2019 поновити строк останньому для подання доказів у справі, а саме довідку Олександрійської сільської ради від 08.02.2019 №25, яка підтверджує, що Фермерським господарством "Олександрівське" добросовісно здійснюються зобов'язання за договором оренди землі.
В такій заяві позивач зазначає про відсутність у останнього наміру подавати відповідь на відзив, оскільки доводи відзиву не спростовують доводів позовної заяви. Проте, у зв'язку з зазначенням відповідачем у відзиві на позовну заяву про ті обставини, що позивач неналежно виконує умови договору оренди землі, вимушений звернутися до суду з даною заявою про долучення доказів, вважає, що наявні достатні підстави для поновлення строку позивачу для подання додаткових доказів по справі з підстав того, що така необхідність виникла після отримання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 13.03.2019 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів по справі (вх. № 701/19 від 12.03.2019), закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 27.03.2019 о 15:30.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
У судовому засіданні 27.03.2109 брав участь представник позивача, представник відповідача не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
27.03.2019 господарським судом розпочато розгляд справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги.
В ході судового розгляду господарський суд надав позивачу право подати докази на підтвердження належного виконання Договору стосовно своєчасної сплати орендної плати.
На підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 24.04.2019.
23.04.2019 позивач подав суду докази, що підтверджують, на його думку, своєчасність сплати орендної плати за 2016, 2017, 2018, 2019 роки. Також суду подано докази вручення таких документів відповідачу.
У судовому засіданні 24.04.2019 продовжено розгляд справи по суті, на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 25.04.2019, про що повідомлено повноважного представника відповідача, який не був присутній у судовому засіданні, шляхом направлення телефонограми.
25.04.2019 господарським судом продовжено розгляд справи по суті.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування позовних вимог, а також врахувавши заперечення проти позову, які наведено у відзиві відповідача, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
09.02.2009 між Олександрійською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФГ "Олександрівське" (Орендар) підписано договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого в оренду позивача передано земельну ділянку загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля 50,00 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради. Кадастровий номер 3520380400:02:000:9030.
Договір зареєстровано у Олександрійському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.04.2009 за № 040938000002.
Договір укладено на десять років та в пункті 7 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
За Актом про приймання-передачі земельної ділянки від 29.04.2009 позивачу передано в оренду відповідну земельну ділянку.
04.07.2018 ФГ "Олександрівське" звернулось до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням від 04.07.2018 про поновлення Договору оренди землі. До вказаного листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення Договору терміном на 10 років на тих самих умовах, що передбачені Договором.
Позивач за змістом додаткової угоди пропонував поновити Договір на 10 років (на новій той саме строк) та залишити інші умови незмінними.
Позивачем не пропонувалось змінити істотні умови діючого Договору, а лише зазначалось про свою готовність на узгодження істотних його умови.
Лист-повідомлення позивача від 04.07.2018 отримано ГУ Держгеокадастру 04.07.2018, про що свідчить відмітка відповідача на листі про отримання.
На вказаний лист-повідомлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслано на адресу ФГ "Олександрівське" лист від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4683/0/17-18 (далі - лист від 10.07.2018), в якому запропоновано звернутися у встановлений строк, визначений Договором оренди землі, та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.
Посилаючись на викладені вище обставини та вказуючи про невиконання відповідачем вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач просить визнати незаконним рішення, викладене в листі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.07.2018 №Ф-9276/0-4685/0/17-18, щодо відмови в укладанні додаткової угоди та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення Договору в редакції позивача.
При вирішенні спору господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.
Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана ФГ "Олександрівське" в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Виходячи з положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", які діяли на час підписання Договору, строк дії Договору, пунктом 37 якого передбачено, що Договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації, починається після державної реєстрації Договору.
Таким чином, строк дії Договору закінчується 29.04.2019.
За загальним правилом наслідками закінчення строку дії договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.
Одночасно, нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі (частина 6 наведеної норми).
Правова позиція щодо розрізнення наведених підстав поновлення договору оренди землі неодноразово формулювалась, як Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, так і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та в інших справах.
У справі, яка розглядається, матеріально-правовою підставою позову є частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
В силу наведених вище положень частин 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Отже, у процедурі поновлення договору оренди землі на орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (поновлення договору), покладається обов'язок завчасно повідомити орендодавця листом-повідомленням, до якого додати проект відповідної додаткової угоди.
Згідно з частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Таким чином, законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Позивач стверджує, що на його лист від 04.07.2018 відповідач, в силу приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" зобов'язаний був у місячний термін його розглянути.
Господарський суд не погоджується із таким однозначним твердженням позивача в силу такого.
Імперативні норми ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначають, що "по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк", "Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі". Тобто обов'язковою умовою для направлення відповідного повідомлення є закінчення строку договору оренди землі. Вказані приписи кореспондуються із умовами Договору, так у п. 7 Договору від 09.02.2009 вказано: "Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
Трактування позивачем вказаних вимог, як можливість звернення із повідомленням про намір поновити Договір до орендодавця у будь-який час дії такого Договору, але не пізніше 30 днів до закінчення строку його дії, нівелює саму суть поновлення Договору, яка полягає у можливості такого поновлення виключно у разі, якщо орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, а належність такого виконання має бути встановлена саме на час закінчення дії Договору.
Позивач звернувся до відповідача із листом про намір поновити Договір за вісім з половиною місяців до його закінчення. Об'єктивно, у липні 2018 року неможливо було встановити відповідачу, чи буде позивач і надалі, до кінця дії Договору - до 29.04.2019, належно виконувати обов'язки за умовами такого Договору, тому і розпочинати процес узгодження істотних умов договору в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для його поновлення було б передчасним.
Відтак твердження позивача про те, що викладені у листі № Ф-9276/0-4685/0/17-18 від 10.07.2018 пропозиції відповідача звернутись у встановлений Договором строк є відмовою від укладення додаткової угоди не відповідають дійсності.
Водночас позивач зазначає, що викладені у листі пропозиції відповідача є його рішенням, яке може бути визнано незаконним.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пунктів 1, 7, 9 Положення "Про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
У відповідності до пунктів 1, 3, 8 Положення "Про головне управління Держгеокадастру в області", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 333 від 29.09.2016, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. г) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З аналізу даних норм права випливає, що відповідач повинен приймати рішення лише у формі наказів.
Разом з цим, лист-повідомлення від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 не є передбаченою формою рішення, а отже не є безпосередньо рішенням Управління Держгеокадастру, яке може бути оскаржено в суді, та не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача.
Зі змісту листа відповідача від 10.07.2018 вбачається, що будь яких змін до діючого Договору або нових істотних його умов відповідачем взагалі не пропонувалось, як й не відмовлялось й в укладенні додаткової угоди до Договору.
Разом з цим, дана обставина не позбавляла позивача права та можливості звернення в подальшому до відповідача у визначений Договором строк, з метою узгодження сторонами нових істотних умов діючого Договору. Зазначена можливість сторонами на день звернення позивача до суду з даним позовом не була втрачена.
Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення, що викладене у листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18, щодо відмови в укладенні додаткової угоди.
Щодо посилання позивача на ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, зокрема, відмова в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, то, як досліджено вище, лист від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 за своїм змістом не є відмовою відповідача від укладення додаткової угоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач не довів, що станом на день звернення до суду - 26.12.2018, відповідачем порушене чи невизнане чи оспорюється переважне право Фермерського господарства "Олександрівське" на поновлення договору, оскільки Договір від 09.02.2009 ще діяв та продовжує діяти до 29.04.2019.
Щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди на умовах позивача, то господарський суд вважає за необхідне зазначити, що додаткова угода про поновлення договору оренди може бути визнана укладеною відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключно в разі входження сторін у процес узгодження її істотних умов. Як встановлено судом, відповідач не надав ані своїх погоджень, ані пропозицій щодо істотних умов Додаткової угоди, відтак сторони не увійшли у такий процес узгодження.
Так у п. 5.5. постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 вказано, що в разі, якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.
Отже, обов'язковою умовою можливості захисту переважного права позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди в судовому порядку на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є узгодження обома сторонами нових істотних умов договору, що не відбулось у правовідносинах сторін у даній справі.
Водночас автоматична пролонгація на попередніх умовах, про яку йдеться у вказаній постанові, має під собою інші підстави - ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що не є предметом розгляду даної справи.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом під час розгляду справи, що на підставі укладеного сторонами та діючого договору оренди від 09.02.2009, зареєстрованого 29.04.2009 у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040938000002, як на час звернення позивача до суду з даним позовом, так й на час прийняття рішення у даній справі, позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, площею 50,00 га, кадастровий номер 3520380400:02:000:9030.
Вирішуючи спір у даній справі господарський суд враховує також й наступне.
Відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з приписами частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний, зокрема, суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з приписами частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В супереч вимог процесуального законодавства, а саме ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано суду належних доказів наявності на час звернення позивача до суду з даним позовом порушення його прав та/або охоронюваних законом інтересів, з метою захисту саме яких позивач звернувся з даним позовом до суду у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що, як на час звернення позивача до суду з даним позовом, так само й на час прийняття рішення у даній справі, позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, площею 50,00 га, кадастровий номер 3520380400:02:000:9030 на підставі діючого договору оренди від 09.02.2009, зареєстрованого 29.04.2009 у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040938000002, що свідчить про те, що право позивача, як Орендаря не є порушеним, а тому не підлягає захисту.
Підсумовуючи викладене та враховуючи недоведеність порушення переважного права позивача на поновлення договору на час звернення із позовом до суду; помилковість твердження позивача про те, що лист від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 відповідача є його рішенням, яке може бути визнано незаконним; недоведеність того, що лист від 10.07.2018 № Ф-9276/0-4685/0/17-18 є відмовою в укладенні додаткової угоди; а також враховуючи відсутність досягнення згоди між сторонами щодо істотних умов договору для його поновлення в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Фермерського господарства "Олександрівське".
У задоволенні позову слід відмовити позивачу повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам:
Фермерському господарству "Олександрівське", за адресою: 28051, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Олександрівка, вул. Садова, 10;
Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області 25030, м.Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.
Дата складення повного рішення 06.05.2019.
Суддя Л.С. Вавренюк