Справа № 545/854/19
іменем України
"02" травня 2019 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши матеріали позовної заяви Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії до ОСОБА_1 про стягнення виплачених коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення виплачених коштів.
Ухвалами Полтавського районного суду Полтавської області від 08.04.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - а саме: сплати судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір» та зазначенні відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надані пояснення щодо неможливості сплати судового збору. У якості обґрунтування позивачем надано витяг з розшифровки до кошторису видатків на 2019 рік Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості за показниками: видатки по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», якими не передбачено коштів на сплату судового збору.
Відповідно до п.2 «Прикінцевих положень» Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484- VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати збору.
Державна служба зайнятості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є достатньою правовою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі №804/5131/16.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України,
Позовну заяву Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії до ОСОБА_1 про стягнення виплачених коштів вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, згідно ч. 7 ст.185 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_2