Справа № 568/131/19
номер провадження 1-кп/558/38/19
03 травня 2019 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12019180210000025, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 , суд, -
ОСОБА_3 21 січня 2019 року приблизно о 00 годин 00 хвилин приїхав до кафе-бару «Браво», що розташоване в м. Радивилів, бульвар Черняка буд. 11, Рівненської області. У даному кафе-барі він зустрів свою колишню дружину ОСОБА_5 з якою в подальшому покинув приміщення кафе-бару та пішов до гаражних приміщень, що знаходяться неподалік.
Перебуваючи поблизу гаражних приміщень у ОСОБА_3 виник конфлікт з ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_5 вдарила сумкою ОСОБА_3 . Під час конфлікту у ОСОБА_3 виник намір на збагачення за рахунок чужого майна шляхом відкритого викрадення наявних при ОСОБА_5 особистих речей.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , розуміючи, що він вчиняє неправомірні дії в присутності ОСОБА_5 , усвідомлюючи значення своїх дій, з метою збагачення за рахунок чужого майна, умисно, відкрито викрав жіночу сумку вартістю 320 гривень 53 копійки, з вмістом косметики, гаманця вартістю 134 гривні 87 копійок (який містив у собі банківські картки та грошові кошти в сумі 4 гривні номіналами до дві гривні), пари жіночих рукавиць вартістю 151 гривні 80 копійок, грошових коштів в сумі 21 гривні, а також мобільного телефона марки «Хіаоmі 4А» вартістю 2886 гривень 00 копійок, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3518 гривень 02 копійки, після чого покинув місце події.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Під час досудового розслідування кримінального провадження, 30 січня 2019 року, між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення.
Вказана угода була надіслана до суду разом з обвинувальним актом.
Згідно угоди про примирення від 30 січня 2019 року, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у скоєнному діянні; обвинувачений та потерпіла примирилися між собою, потерпіла будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має; погодили призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020,00 гривень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
П. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити у затвердженні угоди…
За таких обставин, суд розглянув судове провадження відповідно до положень ст.ст. 473, 474 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що цілком розуміє наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 пояснила, що угода про примирення відповідає вимогам чинного законодавства, укладена сторонами добровільно, а тому просила затвердити таку угоду.
У підготовчому судовому засіданні сторони угоди підтвердили те, що не заперечують фактичних обставин події; укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила те, що завдану шкоду їй було відшкодовано, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, наполягає на затвердженні угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 186 КК України, просив затвердити угоду про примирення.
Прокурор ОСОБА_4 вважав, що укладення угоди про примирення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є можливим затвердження такої угоди.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою з'ясування добровільності укладення угоди сторонами. Суд об'єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.
Дослідивши зміст угоди, суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст. 471 КПК України. Кримінальному правопорушенню надана правильна правова кваліфікація, за якою допускається укладання угоди про примирення відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися. З огляду на особу обвинуваченого та взяті ним на себе за угодою зобов'язання, очевидної неможливості їх виконання не встановлено.
Судом встановлено, що сторони за угодою про примирення погодили призначення покарання з урахуванням положень ст.ст. 65-67, 186 КК України.
Підстави для відмови в затвердженні наданої суду угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Судом встановлено обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Цивільний позов не заявлено.
Судом встановлено, що процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні складають 1716,00 гривень (а.п. 33).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З цих підстав, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрат на залучення експерта в розмірі 1716,00 гривень, що є документально підтвердженими.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні № 12019180210000025, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Так, речовими доказами були визнані жіноча сумка із вмістом косметики, гаманець (який містив у собі банківські картки та грошові кошти в сумі 4 гривні номіналами до дві гривні), пара жіночих рукавиць, грошові кошти в сумі 21-ї гривні, а також мобільний телефон марки «Хіаоmі 4А», що передані на зберігання власнику ОСОБА_5 (а.п. 48), а тому такі речові докази слід залишити у її користуванні.
За таких обставин, угоду про примирення належить затвердити, а обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами за угодою про примирення покарання.
Під час досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, клопотань про застосування запобіжного заходу сторони не заявляли, а тому підстав для застосування запобіжного заходу відносно нього на час до набрання вироком законної сили немає.
Керуючись ст.ст. 314, 392-395, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, ст.ст. 12, 186 КК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 30 січня 2019 року у кримінальному провадженні №12019180210000025, що укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 30 січня 2019 року покарання, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020,00 (Одна тисяча двадцять) гривень.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1716,00 (Одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень.
Речові докази: жіночу сумку з вмістом косметики; гаманець (який містить у собі банківські картки та грошові кошти в сумі 4 гривні номіналами до дві гривні); пару жіночих рукавиць, грошові кошти в сумі 21 гривня (номіналами 20-ти та 1-ї гривні); мобільний телефон марки «Хіаоmі 4А», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити у користуванні останньої.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1 .