Справа № 539/3062/18
Провадження № 1-кп/539/52/2019
03 травня 2019 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , , обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження №120181702400000929 від 25.07.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лубни Полтавської області та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
19.11.2004 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.1 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
22.09.2005 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
19.01.2006 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.186, ст.ст.70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 28.12.2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 18 днів;
20.10.2008 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ст.ст. 70,71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;
14.05.2014 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 17.06.2016 року по відбуттю строку покарання;
24.04.2018 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-
Будучи раніше засудженим 24.04.2018 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. А саме, 25 липня 2018 року близько 13 год. ОСОБА_4 прибув до дитячого відділення Лубенської КЦМЛ, що розташована по вул. Л.Толстого, 17-а в м. Лубни Полтавської області, звідки вирішив здійснити крадіжку майна.
Після цього, ОСОБА_4 , повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, дочекавшись виходу з палати №10 потерпілої ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав з даної палати мобільний телефон «SAMSUNG J510», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №1303 від 07.08.2018 року - 3166 грн. 67 коп., належний ОСОБА_6 , з яким покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3166 грн. 67 коп.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину по даній крадіжці повністю заперечив, зазначивши, що того дня він був вдома. Ніякого відношення до крадіжки телефону він не має. Разом з тим зазначив, що перебував у приміщенні ломбарду разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 , оскільки на її паспорт хотів здати власний телефон, але так як не зійшлись у ціні з працівниками ломбарду, вирішив вказаного не робити. У ломбарді побачив свідка ОСОБА_8 , який хотів придбати телефон. Знайома ОСОБА_7 запропонувала продати йому телефон марки «Самсунг» білого кольору. Вони разом із ОСОБА_8 пішли до квартири де проживає ОСОБА_7 та вона винесла телефон йому. Він віддав кошти, скільки не знає. Частину коштів близько 100-200 грн. ОСОБА_7 віддала ОСОБА_4 . Потерпіла ОСОБА_6 та допитаний свідок ОСОБА_8 за вказівкою поліції на нього наговорюють, бо мають якусь вигоду.
Разом з цим провина ОСОБА_4 у фактично скоєному підтверджується наступними зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 25.07.2018 року перебувала на лікуванні разом зі своєю дитиною у дитячій лікарні. Телефон «Самсунг» перебував на зарядці та лежав на ліжку. Вийшла з палати по власних справах, коли повернулась побачила, що зник телефон. Потім побачила у освітленому коридорі ОСОБА_4 , який йшов по коридору лікарні ( на виході з боксу у напрямку виходу), відстань була близько 10-15 метрів. Потім викликала поліцію, поліції описала особу, яку бачила. На наступний день телефон з'явився у мережі. Потім дізналась від ОСОБА_8 , що він придбав викрадений телефон на якому вже було змінено скло з чохлом. ОСОБА_8 привіз телефон, вказав що купив десь близько біля ломбарду. У медичних працівників розпитувала, якого хлопця зустріла і вони повідомили, що то ОСОБА_4 , бо хтось із його рідні працював у лікарні у даному відділенні.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що повертаючись із роботи він зайшов до ломбарду, щоб подивитись мобільні телефони. Там він зустрів ОСОБА_9 , який запропонував йому кращий телефон, ніж ті, які були в ломбарді. Разом вони пішли у сторону магазину «Хвилинка». Неподалік від магазину ОСОБА_9 зателефонував своїй знайомій ОСОБА_10 , яка винесла їм телефон Samsung j5. Вказаний телефон він купив за 2400 грн, передавши гроші ОСОБА_9 . Звідки взяв цей телефон - ОСОБА_9 не пояснював. Після того як він побачив на збережених у телефоні фотографіях свою знайому ОСОБА_6 , відвіз телефон їй, так як чув від свого друга ОСОБА_11 , що у ОСОБА_12 вкрали телефон. ОСОБА_6 повідомила, що телефон у неї викрали у лікарні.
Письмові докази, які було досліджено у ході судового розгляду також доводять вину обвинуваченого. А саме,
-Протоколом огляду місця події від 25.07.2018 року згідно якого було оглянуто приміщення палати № 10 дитячої лікарні де у розетці виявлено зарядний пристрій до мобільного телефону та встановлено місце де знаходився мобільний телефон до викрадення з відповідними фототаблицями;
-Протоколом огляду речі від 29.07.2018 року згідно якого було оглянуто мобільний телефон марки «SAMSUNG J510», який було видано свідком ОСОБА_8 з відповідними фототаблицями;
-Висновком експерта № 1303 від 07.08.2018 року згідно якого встановлено вартість мобільного телефону марки «SAMSUNG J510» у розмірі 3166,67 грн.;
- Протоколом пред'явлення особи до впізнання від 11.08.2018 року згідно якого потерпіла ОСОБА_6 під номером 3 впізнала ОСОБА_4 та пояснила за якими ознаками його впізнала з відповідними фототаблицями.
Оцінюючи у сукупності всі докази, які досліджені у судовому засідання, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України правильно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Вина обвинуваченого у вчиненому доведена матеріалами кримінального провадження.
Заперечення обвинувачення з боку ОСОБА_4 суд розцінює виключно, як не бажання відповідати за вчинений злочин. Посилання обвинуваченого на тиск із боку працівників поліції не знайшли підтвердження у ході перевірки, так як і перевірка показів потерпілої ОСОБА_6 . Як вказано потерпілою ОСОБА_6 , так і свідком ОСОБА_8 вони викривають обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 був помічений ОСОБА_6 у приміщенні лікарні, при впізнанні остання вказала саме на обвинуваченого. Свідок ОСОБА_8 чітко вказав, що саме ОСОБА_4 продав йому мобільний телефон у якому знаходились фотографії із зображенням потерпілої.
Сукупність вищевказаних доказів, спростовує версію обвинуваченого про не причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання у суді не встановлено. Пом'якшуючі вину обставини, які вказані в обвинувальному акті у вигляді щирого каяття та активного сприяння у розкритті злочину слід виключити, оскільки вказане не доведено у судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_4 у суді не розкаявся та не проявив себе як особа, яка готова нести покарання за вчинене. Обтяжуючих обставин в силу ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, при призначенні покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що вказаний злочин є злочином середньої тяжкості. Суд враховує також особу винного, який характеризується посередньо. Згідно медичної довідки у лікаря психіатра на обліку не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря -нарколога з приводу вживання наркотичних речовин. При зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт був виявлений працівниками поліції у стані наркотичного сп'яніння.
Суд вважає, що покарання за даний злочин має бути призначено у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України суд не вбачає. Призначаючи саме таке покарання суд враховує, наявність у обвинуваченого численних судимостей за вчинення корисливих злочинів, вчинення злочину у період іспитового терміну, після постановлення останнього вироку у квітні 2018 року ОСОБА_4 вже у липні 2018 року вчиняє новий злочин, що пов'язаний із викраденнням чужого майна. Поведінка обвинуваченого у судовому засіданні свідчить про його не бажання знайти своє достойне місце у суспільстві, що не пов'язане з вчиненням кримінально-каранних діянь.
Відповідно до ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд вважає, за необхідне до призначеного покарання за цим вироком відповідно до ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного ОСОБА_4 за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.04.2018 року.
Висновок служби пробації від 01.11.2018 року містить інформацію про високий рівень ризику скоєння повторного правопорушення, а перебування на волі може створити небезпеку для суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлено. Судові витрати, що пов'язані з проведенням експертизи стягнути з обвинуваченого. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Ухвалою суду від 22.08.2018 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому періодично продовжувався і підстав для його зміни до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Із 22.08.2018 року слід обчислювати обвинуваченому термін відбуття покарання, виключивши із вказаного періоду термін перебування під домашнім арештом з 24.01.2019 року по 04.03.2019 року, оскільки з 05.03.2019 року відносно ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі терміном 2 роки.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.04.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 22.08.2018 року по 24.01.2019 року та з 04.03.2019 року до закінчення строку призначеного покарання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі - мобільний телефон «SAMSUNG J510», що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_13 як власнику, залишити їй, як їй належний.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави суму витрат на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 572 грн.
Вирок може бути оскаржений Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1