Справа № 524/6771/18
Провадження № 2/524/355/19
05.03.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
Головуючого судді - Предоляк О.С.
за участю секретаря - Гладкій К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про стягнення грошових коштів за невиконаним договором фінансового лізингу,-
До Автозаводського районного суду м.Кременчука звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Максус Лізинг» про стягнення грошових коштів за невиконаним договором фінансового лізингу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.06.2018 року між ним та ТОВ «Максус Лізинг» укладений договір №01980 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб RENAULT LOGAN MCV. На виконання умов договору ним сплачено 40000 грн., які він вважав частиною вартості автомобіля та комісію за сплату авансового внеску в розмірі 400 грн. В порушення вимог законодавства, договір нотаріально не посвідчений та не містить чітких відомостей про предмет договору лізингу, а тому є недійсним. Після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача сплачені кошти у сумі 40400 грн., неустойку за невиконання зобов'зання у сумі 1000 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Позивач ОСОБА_1 просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, про що надав письмову заяву
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи керівництво повідомлялось належним чином, причини неявки суду не повідомлено. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву суду не подано. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував позивач по справі.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Максус Лізинг» укладений договір №01980 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб RENAULT LOGAN MCV, вартістю відповідно до п. 8. 2 договору 14 397, 47 доларів США, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу на дату укладення договору становить 381 533 грн. Відповідно до договору лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах визначених договором предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі згідно з умовами договору.
23.06.2018 позивачем сплачено на рахунок відповідача 40400 грн, що підтверджується копією квитанції №23.
Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
В ст.1 ЗУ «Про фінансовий лізинг» зазначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Істотними умовами договору фінансового лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту положень ст.ст.798, 799 ЦК України вбачається, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Такий договір не породжує тих прав і обовязків, настання яких бажали сторони.
В ст.216 ЦК України визначено наслідки недійсності правочину, зокрема у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За своєю природою договір лізингу є змішаним договором і містить ознаки договорів оренди (найму), купівлі-продажу чи договору поставки.
Аналіз положень Цивільного кодексу України у їх системному зв'язку, дає можливість зробити висновки про те, що у випадку, коли предметом договору фінансового лізингу є транспортний засіб, а стороною договору фізична особа, договір має бути нотаріально посвідчений і у випадку недодержання сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення договору він є нікчемним.
Спірний договір фінансового лізингу № 01980 від 23 червня 2018 року укладено в простій письмовій формі, а тому він є нікчемним.
Також в договорі № 01980 не містить індивідуальних ознак транспортного засобу, що суперечить вимогам ч.1 ст. 3, ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч.1 ст. 184, ч.1 ст.682, ч.1 ст.767 ЦК України, оскільки не містить суттєвих умов договору та надає можливість ТОВ «Максус Лізинг» в односторонньому порядку змінювати комплектність автомобіля, що є несправедливим відповідно до п.12 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
За наведеного, оцінюючи надані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, враховуючи зазначені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про недодержання в момент вчинення правочину, а саме договору фінансового лізингу № 01980 від 23.06.2018 року укладеного між сторонами вимог, які встановлені Цивільним кодексом України, а також Законом України «Про захист прав споживачів», у зв'язку із чим спірний договір слід визнати недійсним.
Оскільки оспорюваний договір фінансового лізингу від 23.06.2018 року №01980 укладено сторонами в простій письмовій формі і нотаріально не посвідчено, як того вимагають вищевказані норми матеріального права, то відповідно до вимог частини першої статті 220 ЦК України цей договір є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін і, як наслідок, на підставі частин першої, п'ятої статті 216 ЦК України з відповідача підлягає стягненню грошова сума, сплачена позивачем за нікчемним договором в розмірі 40400 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення неустойки за невиконання зобов'язання не підлягають задоволенню, оскільки договір лізингу є недійсним.
Вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, тому як не містяться на вимогах закону. Так, згідно з п.5 ч.1ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. У ст.1 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект. Відповідно до ст. 711ЦК шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу. Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82ЦК.
Таким чином, у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
У відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про стягнення грошових коштів за невиконаним договором фінансового лізингу - задовольнити частково.
Визнати договір фінансового лізингу №01980 від 23.06.2018 року недійсним.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» ідентифікаційний код юридичної особи 41597671 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кошти в сумі 40400 грн. та судові витрати в сумі 704,80 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Предоляк