Справа № 526/1999/18
Провадження № 1-кп/526/51/2019
02 травня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12018170130000772 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобрик Гадяцького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Згідно рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2015 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.01.2015 до досягнення дитиною повноліття.
У подальшому ОСОБА_4 , в період з 01.09.2015 і по даний час, кошти на утримання малолітньої дитини не сплачував і згідно довідки - розрахунку, виданої Гадяцьким районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області, заборгованість по аліментах, за період з вересня 2015 року по 01.10.2018, становить 43 189,89 грн.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), маючи дохід у вигляді заробітної плати.
Так, у 4 кварталі 2015 року ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Союз-Авто» (ЄДРПОУ 30729545, м. Київ) та отримав дохід у вигляді заробітної в сумі 847, 83 грн. Також, у 1, 2 та 3 кварталі 2016 року ОСОБА_4 отримав дохід у вигляді заробітної у ТОВ «Союз-Авто» (ЄДРПОУ 30729545, м. Київ) на загальну суму 15 252, 73 грн, що підтверджується довідкою Гадяцької ОДПІ.
Проте, про обов'язок сплачувати аліменти за рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області, адміністрацію ТОВ «Союз-Авто» не повідомив, як і не повідомив про свої доходи Гадяцький РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області.
Внаслідок злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) з боку ОСОБА_4 , за період часу з жовтня 2015 року по вересень 2016 року, він умисно не сплатив на користь ОСОБА_5 грошові кошти сумі 8 944,00 грн, що перевищує заборгованість із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
22 жовтня 2018 року, між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , у даному кримінальному провадженні, укладена угода про примирення.
Згідно угоди, підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному за ч. 1 ст. 164 КК України у виді 80 (вісімдесяти годин) громадських робіт.
Підставами для обрання такої міри покарання, як зазначено в угоді, є визнання своєї винуватості підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність матеріальних збитків та моральної шкоди, настання примирення між сторонами.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала угоду про примирення, укладену з підозрюваним, та просила її затвердити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та підтвердив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення, дотримані вимоги Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив угоду затвердити та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.
Суд вважає, що угода про примирення, укладена між потерпілою та підозрюваним, підлягає до затвердження, виходячи з наступного.
Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Частиною третьою ст. 469 цього Кодексу передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнає свою винуватість, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено, що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання, за обов'язкової участі сторін угоди.
При цьому судом встановлено, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 також цілком розуміє те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також має права визначені пунктом першим ч. 5 ст. 474 КПК України і розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.
Заслухавши сторони кримінального провадження, зокрема підозрюваного та потерпілу, які пояснили, що укладення угоди з їх сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Підозрюваному роз'яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 22 жовтня 2018 року, між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
На підставі угоди про примирення, призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1