08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-з/381/16/19
381/1108/19
02 травня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно.
22.04.2019 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у зазначеній справі та просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, а саме заборонити вчинення будь-яких дій, пов'язаних із відчуженням майна - житлового будинку № 15 по вул. 40 років Перемоги в смт Боровій Фастівського району Київської області.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник в заяві про забезпечення позову зазначила, що зазначений житловий будинок в силу ст. 60, 63, 68, 74 СК України є спільним майном її та ОСОБА_3, і до спадкової маси після його смерті входить лише Ѕ частина будинку. Проте спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 - його мати ОСОБА_2 не визнає будинок спільним майном подружжя і одноособово розпоряджається ним. Крім того заявниці стало відомо, що ОСОБА_2 має намір відчужити житловий будинок, що підтверджується об'явами на інтернет-ресурсі, що в подальшому утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.01.2007 року, який було розірвано 03.03.2017 року.
З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна 07.02.2008 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок № 15 по вул. 40 років Перемоги в смт Боровій Фастівського району Київської області.
Згідно листа Фастівського МРВ ДРАЦС ГТУЮ у Київській області, 02.09.2018 року ОСОБА_3 помер.
Предметом позову ОСОБА_1 визначено, зокрема, визнання будинку № 15 по вул. 40 років Перемоги в смт Боровій Фастівського району Київської області спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3; визнання за нею права власності на Ѕ частину зазначеного будинку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на спірний будинок, однак, враховуючи розміщення на інтернет-ресурсах оголошення з приводу продажу спірного нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у вказаній справі.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З урахуванням вказаного вище роз'яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися житловим будинком по № 15 по вул. 40 років Перемоги в смт Боровій Фастівського району Київської області не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.
Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет розгляду даної справи, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви.
Керуючись ст. 2, 149, 150 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити вчинення дій щодо відчуження житлового будинку № 15 по вул. 40 років Перемоги в смт Боровій Фастівського району Київської області до набрання рішення законної сили.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити до уповноваженому органу/установі - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя Г.В. Соловей