Рішення від 23.04.2019 по справі 401/857/19

Справа № 401/857/19; 2-а/401/23/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, про скасування постанови серії ДПО 18 № 549679 про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, про скасування постанови серії ДПО18 № 549679 про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2019 року та стягнення моральної шкоди в розмірі 425 грн.. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відносно нього відповідачем була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. У постанові зазначено, що правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 26.02.2019 року, о 18 год. 30 хв., в м.Світловодськ Кіровоградської області по вул. Заводська керуючи автомобілем НОМЕР_1, в якого була нанесена сітка на держаний номерний знак, що не надало можливості чітко визначити символи д.н.з., при перевірці документів ОСОБА_1 не пред"явив поліса обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.4 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП. Вказану постану позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, 26 лютого 2019 року він прямував по вулиці Заводській міста Світловодськ на автомобілі НОМЕР_2. Назсутріч із засідки виїхав поліцейський автомобіль та на відстані 20 м. від його транспортного засобу поліцейські ввімкнули червоне світло проблискових маячків в результаті чого він виконав вимоги ПДР прийнявши вправо зупинивши свій транспортний засіб, після чого до нього підійшов відповідач і почав ставити запитання стосовно автомобілю та його особистих справ. На його прохання пояснити причину зупинення автомобіля, поліцейський не надав обгрунтованої відповіді та почав вимагати документи на транспортний засіб, водійське посвідчення, а також страховий поліс, на що він зауважив, що оскільки причину його зупинення йому не повідомлено, тому для огляду надав водійське посвідчення, а також документи на транспортний засіб при цьому зауваживши, що ненадання страхового полісу АМ/7161968 зумовлено тим, що згідно ПДР страховий поліс пред'являється у страхових випадках та при порушенні ПДР. Після чого працівник поліції нічого не пояснюючи, виніс постанову. Вказав, що страховий поліс АМ/7161968 виданий на керований ним автомобіль, строк дії якого до 27 квітня 2019 року, знаходився при ньому в автомобілі.

На думку позивача, вказані дії відповідача не відповідають вимогам розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки в постанові не зазначено порядок її оскарження, що не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а вимога поліцейського у надання страхового поліса не відповідає вимогам ПДР. На підставі викладеного просить його позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 425 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Ухвалою судді від 06.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін.

12 березня 2019 року на адресу відповідача направлено копію ухвали судді Світловодського міськрайонного суду від 06.03.2019 року про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін. (а.с.10).

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 закріплених в ст.ст. 47,79 КАС України не надавши суду відповідний відзив на позовну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно постанови від 26.02.2019 року серії ДПО 18 № 549679, 26.02.2019 року, о 18 год. 30 хв., в м.Світловодськ Кіровоградської області по вул. Заводська водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3, в якого була нанесена сітка на держаний номерний знак, що не надало можливості чітко визначити символи д.н.з., при перевірці документів не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.4 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень. (а.с.4).

ОСОБА_3 № АМ/7161968 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 22 квітня 2018 року підтверджено укладення договору між страхувальником - ОСОБА_1 та страховиком - ПАТ "Страхова група "ТАС" зі строком дії з 28.04.2018 по 27.04.2019 р.р., де забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 210990 номерний знак НОМЕР_4, 2004 року випуску. (а.с.5).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частина 1 статті 126 КУпАП, відповідно, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, у тому ж числі, поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

У відповідності до п. 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, окрім іншого, - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п.2.4 "а" ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, визначені в п. 2.1.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАп, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 4 ст. 259 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт наявності у позивача під час перевірки відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також наявність порушень відповідачем процесуальних прав позивача як особи, відносно якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення, які б свідчили про протилежне, відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду справи, суд враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, згідно з п. 4 якого позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови). Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди у розмірі 425,00 грн.

Таким чином, суд приходить висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 425 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, так як, позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.19,20,77,78,159,160,244-246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, про скасування постанови серії ДПО 18 № 549679 про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2019 року - задовольнити.

Визнати дії начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, щодо винесення постанови відносно ОСОБА_1 неправомірними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 № 549679, винесену начальником сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з начальника сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на його користь 425 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 286 КАС України та може бути оскаржене у порядку п.15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5.

Відповідач: Начальник сектору № 3 СРПП Світловодського ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, місце знаходження: вул. Панфіловців, 22, м. Кропивницький.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : ОСОБА_4

Попередній документ
81522088
Наступний документ
81522090
Інформація про рішення:
№ рішення: 81522089
№ справи: 401/857/19
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 06.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.04.2019)
Дата надходження: 05.03.2019
Предмет позову: про скасування постанови