Справа № 396/552/19
Провадження № 2/396/269/19
Іменем України
03.05.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна
за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/552/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, посилаючись на те, що 21 листопада 2018 року о 09 годині 00 хвилин в с.Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області по вул. Центральна сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля марки «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «ВАЗ 21150», номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст.124,130 КУпАП.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 14879 гривень 00 копійок. Також позивачем понесено витрати на витрати на бензин, пов'язані з проведенням поїздок до ФОП Мазуренко в м.Кіровоград для виконання калькуляції вартості відновлюваного ремонту автомобіля у розмірі 1000,00 грн. Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування завданої ним матеріальної шкоди. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 14879 гривень 00 копійок, а також судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп. та витрати на бензин в розмірі 1000 грн.
03.04.2019 року було відкрито провадження у справі, призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до судового розгляду на 03.05.2019 року. Роз'яснено та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ч.3 ст.178 ЦПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.37-38).
Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою його місця реєстрації, що зареєстроване у встановленому законом порядку, згідно з інформацією Рівнянської сільської ради (а.с. 36).
Відповідач, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи 13.04.2019 року, про що свідчить провідомлення про вручення поштового відправлення, станом на 03.05.2019 року відзив до суду не подав, з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для подачі відзиву, до суду не звертався.
Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 14879 гривень 00 копійок, а також судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп. та витрати на бензин 1000 грн.
Відповідно до частини другої статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини п'ятої даної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «ВАЗ 21150», номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № 783099, виданого на ім'я позивача (а.с.12).
21.11.2018 року о 09 год. 00 хв. в с. Рівне по вул. Центральна водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_3 та рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль НОМЕР_4.В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст.124,130 КУпАП, притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. Вказані обставини підтверджуються постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2018 року. Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили (а.с.29-32).
За правилами ч.6 ст.82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було відшкодовано матеріальні збитки для відновлювального ремонту транспортного засобу, який був пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в п.4 постанові №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чиособа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіреності і т.п.). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Як вбачається з калькуляції вартості відновлювального ремонту від 25.01.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ 211500», номерний знак НОМЕР_2 складає 14879 гривень 00 копійок (а.с.28).
Відповідно до квитанції від 25.01.2019 року було сплачено витрати на бензин в розмірі 1000 грн. 00 коп.( а.с.7).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності за завдання матеріальної шкоди злочином, необхідністю є наявність протиправності дій, вини особи та причинно-наслідкового зв'язку між виною особи та завданою шкодою.
Крім цього, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові у справі №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
У відповідності до положення ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню.
Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 768,40 грн. судового збору у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог а також витрати на бензин в розмірі 1000 ( одна тисяча) грн..00 коп., понесені позивачем у зв'язку проведенням та встановленням вартості відновлювального ремонту, розмір якої не оскаржувався відповідачем, про що свідчить відсутність відзиву та заяв і клопотань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.386, ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1194 ЦК України, ч.6 ст.82, ч.1 ст.141, ч.4 ст.206, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , суму матеріальних збитків, спричинених внаслідок ДТП в розмірі 14879 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. та витрати на бензин в розмірі 1000 ( одна тисяча) грн..00 коп., всього 16647 (шістнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 13.05.2019 року.
Головуючий: О. А. Гарбуз