24 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3511/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2,
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суддя - Плеханова З.Б., час ухвалення - 17:35, місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - 04.03.2019 року),
в адміністративній справі №807/162/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У березні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із адміністративним позовом до відповідачів Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХП; 2) зобов'язати відповідачів оформити та видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХП, без внесення будь-яких даних про неї і її батьків до ЄДДР, в т.ч. без отримання відцифрованих підпису особи, образу обличчя особи, відбитків пальців рук, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР) та без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року по справі №807/162/18 у задоволенні цього адміністративного позову відмовлено.
16.10.2018 року позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року в справі №807/162/18 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що підставою для ухвалення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року в справі № 807/162/18 було, зокрема, посилання на судове рішення у зразковій адміністративній справі №Пз/9901/2/18 від 26 березня 2018 року. Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року (справа №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), провадження №11-460заі18) вищезгадане рішення від 26.03.2018 року було скасоване. Тому, вважає заявник, що наведені обставини є підставою для перегляду судового рішення від 12.04.2018 року в справі №807/162/18, відповідно до п.3 ч.2 ст.361 КАС України. Заявник (позивач) просив скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р. у зв'язку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Відповідач Головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області подав суду першої інстанції відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 12.04.2018 року, просив відмовити у задоволенні такої заяви.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року відкрито провадження за вищевказаною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання.
В період жовтня 2018 року - лютого 2019 року розгляд заяви неодноразово відкладався з різних підстав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р..
З цією ухвалою суду першої інстанції від 27.02.2019 року не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права та без врахування всіх фактичних обставин справи, а тому така ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що 12.04.2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі №807/162/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до відповідачів Міжгірського районного сектору ГУ ДМС в Закарпатській області, ГУ ДМС в Закарпатській області. Даним рішенням позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Підставою для ухвалення рішення суду від 12.04.2018 року було, зокрема, посилання на правову позицію висловлену Верховним Судом у зразковій адміністративній справі №Пз/9901/2/18 від 26.03.2018 року. Проте, 19.09.2018 року вищезазначене рішення суду від 26.03.2018 року було скасоване постановою Великої Палати ВС (справа №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), провадження №11-460заі18), якою частково задоволено позов щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХП. Вважає апелянт, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, що наведені обставини не є підставою для перегляду судового рішення від 12.04.2018 року у справі №807/162/18 за нововиявленими обставинами згідно п.3 ч.2 ст.361 КАС України. Крім цього, саме звернення позивача із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року в справі №807/162/18, свідчить про незгоду з даним рішенням.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 27.02.2019 року, задоволити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (пункт 3).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.361 КАС України).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких грунтуються заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
З цього приводу, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, суд визначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «resjudicata» - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Судом першої інстанції також обґрунтовано вказано, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року суд визначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Колегія суддів також зазначає, що нова обставина, яка з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Тобто, не є нововиявленими обставинами ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Із змісту заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами видно, що підставою для перегляду визначено пункт 3 ч.2 ст.361 КАС України. Обставиною для перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року в справі №807/162/18 заявник вважає факт скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року (справа №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), провадження №11-460заі18) рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №Пз/9901/2/18 від 26.03.2018 року, яке було підставою для ухвалення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі №807/162/18.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що рішення суду від 12.04.2018 року, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, було винесено за результатами розгляду по суті доводів позивача та заперечень відповідача щодо позовних вимог. Висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог сформовано за результатами оцінки доказів, досліджених матеріалів справи та застосування норм чинного законодавства. В основу цього рішення суду від 12.04.2018 року не було покладено рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №Пз/9901/2/18 від 26.03.2018 року, а лише міститься покликання на те, що висновки суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № Пз/9901/2/18 від 26 березня 2018 року.
Застосування пункту 3 ч.2 ст.361 КАС України, в даному випадку було би можливим, якщо би судовим рішенням, яке набуло законної сили, були би встановлені якісь юридичні факти, які стосуються предмету спору. І таке рішення було би прийнято до уваги як правовстановлюючий документ судом з наданням йому преюдиційного значення і враховано як підставу в сукупності з іншими письмовими доказами. Але в подальшому це рішення було скасовано вищестоящою інстанцією, у зв'язку з чим юридичний факт, який був встановлений даним рішенням, перестав існувати.
Судом першої інстанції також обґрунтовано вказано, що пункт 3 ч.2 ст.361 КАС України підлягає застосуванню у взаємозв'язку з частинами 4, 5 ст.78 КАС України, в якій вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, які вказані заявником, не є нововиявленими в контексті пункту 3 ч.2 ст.361 КАС України, оскільки ухвалене рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №Пз/9901/2/18 від 26 березня 2018 року не було підставою для ухвалення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно статті 293 КАС України, зокрема, учасники справи, у разі незгоди із рішенням суду першої інстанції мають право оскаржити його в апеляційному порядку. Тому, підтвердженням незгоди із судовим рішенням є апеляційне оскарження такого судового рішення.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції від 27.02.2019 року винесена за результатами повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 361-369 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №807/162/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 03.05.2019 року