Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/218/19
1-кп/357/605/19
"03" травня 2019 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу під час судового засідання в приміщенні суду м.Біла Церква за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 146, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
02 травня 2019 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване необхідністю зміни обвинуваченому ОСОБА_3 несправедливого заходу - тримання під вартою на більш м'який, як то особисте зобов'язання чи інший не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений, його захисник просять клопотання задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просять суд відмовити захиснику у задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 для запобігання залякування їх як потерпілих, та інших свідків.
Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, наявний ризик його переховування від суду внаслідок репутації, впливу на потерпілих та свідків, вважав за необхідне продовжити тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд бере до уваги таке.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин обвинувального акту, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов'язано з плином судового розгляду.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри та існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та судом при продовженні застосованого запобіжного заходу.
В ході розгляду клопотання захисником обвинуваченого, обвинуваченим не надано будь - яких доказів, що підтверджують наявність обставин на які вони посилаються в клопотанні.
Дані, які характеризують особу обвинуваченого, його сімейний, матеріальний стан, та стан здоров'я, враховувалися при застосуванні до нього запобіжного заходу, а тому не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним вважаю відсутніми підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки в силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
-
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_3 , суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, особу обвинуваченого, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування до обвинуваченого більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, переховуватися від суду, вчиняти інші злочини. За наведених вище обставин інший, більш м'який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на наявнсть всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суддя вважає за необхідне продовжити строк застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішені питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як зазначено в ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_3 , щодо якого на даний час відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про його особу, сімейний стан, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і особисте зобов'язання, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись - ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 201, 205, 315 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни, продовживши тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на строк шістдесят дів, тобто по 01 липня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_1