Справа №345/1857/19
Провадження № 1-кс/345/714/2019
03.05.2019 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296, 348 КК України,-
заступник начальника СВ Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Калуської місцевої прокуратури звернулася до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється в тому, що 08.02.2019, близько 11.56 год. ОСОБА_4 знаходився у офісному приміщенні магазину «Квітанок» за адресою м. Калуш, Площа Героїв, 17. Перебуваючи у вказаному приміщенні та будучи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, маючи при собі пневматичну рушницю марки «Quatiko Trigger» з маркуванням « НОМЕР_1 » CAL (4.5 мм) та патрони для неї, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що із вказаної зброї можливо проведення пострілів, з метою вчинення хуліганських дій,зарядив її.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 вийшов на балкон офісного приміщення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок із явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та хуліганських мотивів провів 15 пострілів із вказаної пневматичної рушниці у вікно приміщення студії радіо 107.4 ФМ, що за адресою м. Калуш, Площа Героїв 15. Діючи з метою приховати скоєний злочин з місця події зник.
Внаслідок вказаних пострілів студія радіо 107.4 ФМ припинила свою роботу 08.02.2019, крім того в результаті пострілів було пошкоджено склопакет вікна студії.
У подальшому 08 лютого 2019 року, о 13:00 годині у м. Калуші на прилеглій території площі Героїв, 15, ОСОБА_4 під час фактичного його затримання працівниками Калуського ВП ГУНП, на законну вимогу працівників поліції видати заборонені чи обмежені в обігу речі, проігнорував її та вирішив позбавити життя оперативного працівника Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя працівника правоохоронного органу, ОСОБА_4 почав застосовувати відносно працівника поліції наявний у нього у правій руці ніж типу мачете та намагався попасти в життєво важливу ділянку тіла - голову, під час виконання ним службових обов'язків, однак довести всій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки працівник поліції вчасно зреагував та закрив голову рукою, отримавши тілесні ушкодження у виді різаної-скальпованої рани правої половини обличчя та правого передпліччя.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав. Наголосив, що досудове розслідування по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не закінчено, 09.05.2019 закінчується трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296, ст..348 КК України, а комісійна судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_6 та судово-психологічна експертиза підозрюваного ОСОБА_4 не завершена, що унеможливлює завершити досудове слідство у визначений строк.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесів, перевіривши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
З матеріалів клопотання вбачається, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ч.4 ст.296, ст. 348 КК України.
09 лютого 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 09.04.2019 включно, без права внесення застави.
04.04.2019 року ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду продовжено ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 30 днів, тобто до 11.45 годин 09.05.2019 року.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.
В той же час 09.05.2019 р. закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із необхідністю проведення обов'язкових слідчих дій, а саме - проведення комісійної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_6 , судово-психологічної експертизи підозрюваному ОСОБА_4 , проведення допиту підозрюваного за повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри з метою реалізації його права на захист та прийняття подальших процесуальних рішень, а також забезпечення сторони захисту та потерпілих в ознайомленні з наявними матеріалами, слідчий обґрунтовано ініціював розгляд клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою в межах існуючого строку досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.
Таким чином, існують законні підстави та виправдані потреби для часткового задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування, , оскільки продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, а строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 198, 199 КПК України,
Клопотання задоволити частково .
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296,348 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 11.45 годин 09.05.2019 року до 11.45 годин 07.07.2019 року включно.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконання ухвали покласти на Калуську місцеву прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя: