Справа № 216/2271/19
Провадження № 1-кс/216/2548/19
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
04.05.2019 м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке подав старший слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230000322 від 19.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
03.05.2019 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що неповнолітній ОСОБА_5 , діючи повторно, 18.02.2019 року приблизно о 12.15 годині, проходячи по пішохідній алеї, яка пролягає вздовж будинку АДРЕСА_1 , побачив перед собою раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримав у руках мобільний телефон марки MEIZU PRO 6 модель M57OH та грав на ньому в ігри.
Побачивши в руках потерпілого ОСОБА_9 мобільний телефон маркиMEIZU PRO 6 модель M57OH, та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, підбіг до потерпілого ОСОБА_9 та шляхом ривку, відкрито викрав з рук останнього мобільний телефон марки MEIZU PRO 6 модель M57OH, вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №1356 від 23.04.2019 -3500 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальної шкоди на суму у розмірі 3500 гривень.
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, 19.02.2019 року приблизно о 16.50 годині, проходячи поблизу будинку №22 по вул. Ньютона в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, побачив перед собою раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який тримав у руках мобільний телефон марки ERGO UNIT-B504.
Побачивши в руках потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон маркиERGO UNIT-B504, та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, підбіг до потерпілого ОСОБА_11 та шляхом ривку, відкрито викрав з рук останнього мобільний телефон марки ERGO UNIT-B504, вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №1358 від 23.04.2019 -1583,21 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріальної шкоди на суму у розмірі 1583,21 гривень.
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, 21.02.2019 року приблизно о 13.20 годині, проходячи повз сквер, розташований поміж вулицями Купріна та Лозоватська в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, побачив перед собою раніше незнайомого йому малолітньогоОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який тримав у руках мобільний телефон марки Huawei Y5 2017 модель MYA-U29.
Побачивши в руках потерпілого ОСОБА_13 мобільний телефон марки Huawei Y5 2017 модель MYA-U29,, та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, підбіг до потерпілого ОСОБА_13 та шляхом ривку, відкрито викрав з рук останнього мобільний телефон марки Huawei Y5 2017 модель MYA-U29,, вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №1359 від 23.04.2019 -1960 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 матеріальної шкоди на суму у розмірі 1960 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
03.05.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець село Тарасівка Цюрупинського району Херсонської області, громадянин України, має базову загальну середню освіту, не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, раніше не судимий (28.12.2018 року відносно ОСОБА_5 направлено обвинувальний акт за ст. 186 ч.2 КК України до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу), останнє місце мешкання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 176 та ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є найбільш суворим та винятковим.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На думку сторони обвинувачення у даному випадку існують достатні підстави, що свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення,а також незаконно впливати на потерпілих та свідків, у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів, адже останній не навчається, не працює, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже відносно підозрюваного ОСОБА_5 у грудні 2018 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу направлено обвинувальний акт за ст. 186 ч.2 КК України.
Враховуючи наявність у даному випадку ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також наступні обставини, передбачені ст. 178 КПК України сторона обвинувачення дійшла висновку, про необхідність клопотати про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки жодного з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти вищевказаним ризикам.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, який закріплено в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаю за доцільне визначити розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків.
В судовому засіданні підозрюваний, його захисник, кожен окремо, заперечували щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати домашній арешт за місцем проживання бабусі в Херсонській області.
Законний представник ОСОБА_6 не заперечувала щодо обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний неповнолітній ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає повністю. Крім того, підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються: протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 21.02.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 21.02.2019; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.03.2019; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 05.03.2019; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 02.05.2019; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_13 від 02.05.2019;протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом огляду мобільного телефону марки MEIZU PRO 6 модель M57OH; довідками з ломбардів ПТ «Донкредит» та «Топ» про факт закладу викраденого ОСОБА_5 майна у вигляді мобільних телефонів;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи реєстрації та постійного місця проживання на території міста Кривого Рогу та міцних соціальних зв'язків, може безперешкодно покинути межі міста, оскільки останнє місце мешкання: АДРЕСА_2 .
На даний час встановлено, що в Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, при цьому під час судового розгляду обвинувачений належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак без поважних причин двічі не прибув у судові засідання, у зв'язку з чим ухвалами Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25.03.2019 та від 12.04.2019 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано привід та оголошено його розшук, що свідчить про ухилення останнього від суду та підтверджує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суд, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 за короткий проміжок часу вчинив три аналогічні тяжкі кримінальні правопорушення відносно малолітніх потерпілих, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, тобто на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив та продовжив ззлочинну діяльність стосовно малолітніх дітей.
У підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів, адже останній не навчаєтьсята не працює, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого запобіжного заходу, оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, тому що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
А тому, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п.п.1-4, ч.5 ст.194 КПК України.
З урахуванням майнового стану ОСОБА_5 , який офіційно ніде не працює, перебивається мінливими доходами та той факт, жодне рухоме або нерухоме майно, яке б належало на праві власності ОСОБА_5 відсутнє, протилежного матеріали клопотання не містять, у зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 01.07.2019 року включно.
У порядку ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави - 20 прожиткових мінімумів, тобто в розмірі 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень) України.
У разі внесення підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем застави на депозитний рахунок суду застосовується запобіжний захід у вигляді застави.
На випадок застосування запобіжного заходу застава зобов'язати підозрюваного негайно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та виконувати такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію зазначеної ухвали мені вручено «__»____________»2019 року, о «_______» год.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний: ________________ ОСОБА_5