Справа № 520/6167/19
Провадження № 3/520/2449/19
03.05.2019 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ГР №128748 від 11.03.2019, складений ДОП СП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області капітаном поліції Храмовським С.О. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштований, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України,
ОСОБА_1 05.03.2019 близько 11:30 годині, знаходячись в під'їзді буд. АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на адресу гр.
ОСОБА_2.ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча був сповіщений належним чином про час та місце проведення судового засідання, з урахуванням того, що дана категорія справ розглядається у стислі строки, справа розглянута без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює, вважаючи, що нецензурна лайка була обоюдною.
Винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 та заявою та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 тощо.
Оскільки ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці та вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, на підставі якої піддати його штрафові в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51 (П'ятдесят одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (Триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.