Справа № 459/3795/18
Провадження № 2-а/459/24/2019
"02" травня 2019 р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Новосад М.Д.,
з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії НК № 474765 від 11.12.2018 року,
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 474765 від 11.12.2018 року відносно нього, а провадження у справі закрити.
На обгрунтування позову послався на те, що 11.12.2018 року о 09.47 год. був зупинений інспектором 2 роти взводу з ОПБ УПП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 на автодорозі Ковель-Львів за те, що при обгоні транспортного засобу ним було здійснено перетинання вузької смуги лінії 1.1 дорожньої розмітки п.п. 11.3. За вищевказане порушення інспектором на місці відносно нього складено постанову серії НК № 474765 від 11.12.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Вказує, що незгідний із цією постановою, оскільки інспектор не мав права виносити постанову на місці зупинки транспортного засобу. Також вказує, що пояснив інспектору, що не порушував правил дорожнього руху, тому що спереду нього рухався навантажений вантажний автомобіль марки ЗІЛ, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год. Вказує, що на підтвердження своєї невинуватості просив інспектора зупинити даний автомобіль, а також відібрати пояснення у ОСОБА_3, який перебував з ним в автомобілі, однак його вимоги були проігноровані інспектором.
Заперечень відповідача до суду подано не було.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження (ч.5 ст.262 КАС України).
Розгляд справи здійснено за відсутності сторін у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши інші докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до постанови серії НК № 474765 від 11.12.2018 року ОСОБА_1 11.12.2018 року о 09.47 год. на автодорозі Ковель-Жовква здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, перетнувши при цьому вузьку смугу лінії 1.1 дорожньої розмітки п.п. 11.3, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Однією з підстав обгрунтованості даного позову позивач вказує на те, що інспектором порушено процедуру винесення постанови серії НК № 474765 від 11.12.2018 року, оскільки таку інспектор виніс на місці зупинки транспортного засобу, що є порушенням чинного законодавства.
Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (частини перша, друга і третя статті 122КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частина 4 статті 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає положенням ст. 276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на місці вчинення такого правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що інспектором поліції не було порушено порядку винесення оскаржуваної позивачем постанови, адже інспектор, у відповідності до вищезазначених положень чинного законодавства, вправі виносити постанови про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ч.2 ст.122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.
Крім цього, судом не встановлено порушень з боку інспектора Національної поліції вимог ст.ст. 278, 279 КпАП України, з урахуванням вимог ч.2 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.
На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення дії поліцейського були правомірними та такими, що не порушували права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а постанова серії серії НК № 474765 від 11.12.2018 року - обґрунтована та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Також суд вважає доведеним наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: М. Д. Новосад