Справа № 216/1496/18
Провадження 2-а/216/59/19
про витребування доказів та залучення до справи співвідповідача
31 січня 2019 року м. Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю
секретаря: Морозова Н.М.
представник позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Кіровоградської області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Кіровоградської області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови.
03.04.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.
В ході судового розгляду справи, 15.06.2018 року, представником позивача ОСОБА_4 було заявлено клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справі співвідповідача, яке представник ОСОБА_4 підтримав в судовому засіданні 31.01. 2019 року та просив суд задовольнити.
Клопотання обґрунтоване наступним: позовні вимоги позивача ґрунтуються на відсутності в інспектора роти № 1 батальйону № 3 лейтенанта поліції ОСОБА_3 повноважень на вчинення відповідних дій щодо зупинення автомобілів, перевірка документів, застосування положень Правил дорожнього руху та КУпАП для складання відповідним постанов про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі чи будь-яких інших процесуальних документів, пов'язаних з безпекою руху.
Крім цього, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, від якого діє інспектор патрульної поліції ОСОБА_3, є нелегітимним органом, який здійснює свою діяльність без відповідної державної реєстрації, що забороняється законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України в новій редакції, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Державна реєстрація суб'єкта господарювання - це процес легітимації такого суб'єкта (юридично обов'язкова умова реалізації права на здійснення господарської діяльності), що здійснюється шляхом включення (внесення) запису про суб'єкта в державний реєстр з видачею зареєстрованому суб'єкту офіційного свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відкритого для загального ознайомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Наразі, цивільна правоздатність юридичної особи згідно зі статтею 91 ЦК України виникає з моменту її створення, тобто з моменту її державної реєстрації, відповідно до ст. 87 ЦК, і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність. Виникнення дієздатності означає, що юридична особа своїми діями може отримувати, створювати І здійснювати цивільні права та обов'язки. Дієздатність юридичної особи, як і правоздатність, має універсальний характер. Наявність у юридичної особи право- і дієздатності визначає її правосуб'єктність.
Тому діяльність суб'єкта, що підлягає обов'язковій державній реєстрації, але не зареєстрований, визнається законом нелегітимною, такою, що здійснюється за межами правового поля України, суперечить вимогам суспільного господарського порядку та прямо забороняється законодавством України.
Свої повноваження інспектор справжньої патрульної поліції мав би виконувати згідно Закону України «Про Національну поліцію», який визначає правові посади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в рядах Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права.
У відповідності до положення ч.ч. 2, 3 і 4 ст. 15 цього Закону територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує КМУ за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозиції керівника поліції.
Структура територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Штатний розпис (штат) територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.
Згідно п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський (НП України) виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.
У зв'язку з тим, що у сторони позивача виникає сумнів у тому, що оскаржувану постанову про накладання на ОСОБА_2 адміністративного стягнення було винесено уповноваженою на те особою, виникає необхідність залучити до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області та витребувати від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області письмові докази здійснення державної реєстрації Управління патрульної поліції в Кіровоградській області як юридичної особи публічного права та територіального органу Національної поліції України в Кіровоградській області, а також докази про включення відомостей про державну реєстрацію Управління патрульної поліції в Кіровоградській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім цього, вважає за необхідне витребувати від поліцейського Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 письмові докази того, що вони включені до складу територіального підрозділу Національної поліції України в Кіровоградській області, а саме: штатний розклад і наказ керівника Національної поліції України про прийняття їх на службу в ряди Управління патрульної поліції в Кіровоградській області та присвоєння йому відповідного спеціального звання - лейтенанта Національної поліції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України (в новій редакції) обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення державного чи іншого контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.
Одними з основних засад судочинства, відповідно до п.п. 1, 2 і 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України в редакції від 30.09.2016 року, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини і забезпечення змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відмова суду встановлювати фактичні обставинам справи, які є значущими у вирішенні спору спричинить порушення статті 6 § 1 Конвенції (Terra Woningen B.V. v.The Netherlands (Терра ОСОБА_5 проти Нідерландів), §§ 53-55).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за якими кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
При цьому, необхідно враховувати, що статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З метою повноти дослідження судом усіх обставин даної справи та на підставі викладеного і керуючись ст.ст. 43, 72, 77, 80 КАС України, ст.ст. 81, 67, 89, 91 ЦК України, статтями 1, 8, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію», постановою КМУ від 02.09.2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України», ст.ст. 8, 19, 22, 55, 64, 129 Конституції України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», просить суд залучити до участі у справу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, яке знаходиться за адресою: 25000, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, в якості співвідповідача та витребувати від нього письмові докази здійснення державної реєстрації Управління патрульної поліції в Кіровоградській області як юридичної особи публічного права та територіального органу Національної поліції України в Кіровоградській області, а також докази про включення відомостей про державну реєстрацію Управління патрульної поліції в Кіровоградській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Витребувати від інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_3 письмові докази того, що він включений до складу територіального підрозділу Національної поліції України в Кіровоградській області, а саме: штатний розклад і наказ начальника Національної поліції України про прийняття його на службу до лав Управління патрульної поліції в Кіровоградській області з присвоєнням йому відповідного спеціального звання-лейтенант Національної поліції України.
Суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1, 3, 6, 7ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов*язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня вручення ухвали.
Оскільки невжиття заходів щодо витребування доказів перешкоджає ухваленню законного та обґрунтованого рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів та залученя до участі у справі у якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 48, 80 КАС України, суд
Клопотання позивача про витребування доказів та залучення до участі у справі співвідповідача - задовольнити.
Залучити до участі у справу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, яке знаходиться за адресою: 25000, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, в якості співвідповідача та витребувати від керівника письмові докази здійснення державної реєстрації Управління патрульної поліції в Кіровоградській області як юридичної особи публічного права та територіального органу Національної поліції України в Кіровоградській області, а також докази про включення відомостей про державну реєстрацію Управління патрульної поліції в Кіровоградській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Витребувати від інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_3 письмові докази того, що він включений до складу територіального підрозділу Національної поліції України в Кіровоградській області, а саме: штатний розклад і наказ начальника Національної поліції України про прийняття його на службу до лав Управління патрульної поліції в Кіровоградській області з присвоєнням йому відповідного спеціального звання-лейтенант Національної поліції України.
Роз'яснити керівнику Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, що відповідно до ст.80 КАСУ:
?Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
?Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
?У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
?У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Витребуванні докази надати суду до 24.05.2019 року.
По справі оголосити перерву до 24.05.2019 року 15:00 години.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М. В. Бутенко