24 квітня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/915/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправними дії Головного Управління ДФС у Чернігівській області, які полягають у невинесенні протягом тривалого часу після внесення змін в законодавство вимоги про сплату боргу (недоїмки).
2. Скасувати вимогу № Ф 13753-17 від 09.11.2018.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2010 року, у справі № 2а-4163/10/2570 підприємницька діяльність ОСОБА_3, як суб'єкта підприємницької діяльності, була припинена. Вказаним рішенням суду, на позивача не покладалось жодних обов'язків по вчиненню дій для припинення його підприємницької діяльності чи скасування реєстрації як платника податків. Відтак у нього не виникало обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок у 2017 - 2018 роках.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
09.11.2018 Головним Управлінням ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач) було сформовано та направлену вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 15819 грн. 54 коп. № Ф 13753-17 від 09.11.2018 (далі - вимогу) ОСОБА_3 (далі - позивач).
Вимога вмотивована тим, що позивач з 15.03.2006 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису 2 064 000 0000 010634 (дата закриття 18.03.2019), а тому, на виконання вимог п. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно п. 12 ст. 9 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п. 2 ст. 7 Закону № 2464-VІ).
З отриманої 26.03.2019 відповіді відповідача, вбачається, що сума вимоги складається з 8 448 грн. 00 коп., нарахування за 2017 р. та 7 371 грн. 54 коп., нарахування за перший-третій квартал 2018 р., разом 15 819 грн. 54 коп.
Однак, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки мали місце порушення строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску. Проте, контролюючим органом вимога про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за цей час значно зростала. Вказане вище свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Із системного аналізу норм Закону № 2464-VІ вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.
Наголошуємо, що в даному випадку, бездіяльність з боку контролюючого органу щодо невинесення протягом тривалого часу після внесення змін в законодавство вимоги про сплату боргу (недоїмки) поклала на особу надмірний тягар зі сплати єдиного внеску. В даному випадку право позивача на володіння своїми грошовими коштами в розумінні положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції є порушеним та підлягає відновленню.
Про існування боргу перед відповідачем, позивач дізнався з отриманої постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2019, номер ВП 58532794.
Саму вимогу було отримано позивачем 26.03.2019 на підставі поданого адвокатського запиту.
Окрім того, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2010 року, у справі № 2а-4163/10/2570 підприємницька діяльність позивача була припинена. Копія рішення суду, після набрання ним чинності, була направлена державному реєстратору Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З цього вбачається, що для припинення підприємницької діяльності та скасування реєстрації як платника податків, на позивача не покладалось жодних обов'язків.
А від так він і не повинен нести відповідальність, в тому числі і майнову, за бездіяльність компетентних органів державного управління.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області № Ф 13753-17 від 09.11.2018.
Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03 травня 2019 року.
Суддя С.Л. Клопот