ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 травня 2019 року м. Київ № 826/27459/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши заяву представника третьої особи про поворот виконання судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
треті особи: 1. товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія
«Вектор плюс»;
2. державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус
Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир
Анатолійович;
3. служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної
Адміністрації;
4. управління державної реєстрації Головного територіального
управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення.
18 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18860680 від 26 січня 2015 року, а саме про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира), за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс».
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18860680 від 26 січня 2015 року, а саме про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченком Олександром Анатолійовичем.
Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 826/27459/15 скасовано.
Провадження у справі № 826/27459/15 закрито.
Роз'яснено позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
04.03.2019р. до суду надійшла заява від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про поворот виконання судового рішення, в якій заявник просить суд в порядку повороту виконання судового рішення скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни, індексний номер 29736459.
Заява обґрунтована тим, що до моменту ухвалення Верховним Судом постанови від 13.12.2018 про закриття провадження у справі, позивач звернувся до приватного нотаріуса КМНО Куксової Марії Сергіївни та скасував рішення про державну реєстрацію права власності на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 заяву про поворот виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання прибув представник позивача та заявника. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.
Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Правовідносини із повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Зокрема, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Натомість, предметом заявленого позову було скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а не стягнення грошових коштів чи іншого майна, фактично саме за цим судовим рішенням сторонами не було отримано чи стягнуто грошових коштів чи іншого майна, відсутні боржник та стягувач, а отже відсутній предмет правового регулювання статтею 380 КАС України.
При цьому, постановлення судом рішення у справі не передбачало будь-якого примусового його виконання, виконавчий лист у справі не видавався.
Більше того, суд зазначає, що згідно з ч. 4, 7 ст. 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
З поданої заяви вбачається, що така подана третьою особою, яка є учасником справи, проте не є стороною у справі.
З урахуванням наведеного в сукупності, до спірних правовідносин неможливо застосувати поворот виконання судового рішення, а отже подана заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись 248, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович