ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
щодо розгляду заяви про відвід судді
02 травня 2019 року м. Київ № 826/13732/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді Огурцова О.П. в адміністративній справі №826/13732/18
за позовомОСОБА_1
до 1. Кабінету Міністрів України; 2. Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; 3. Головного управління Національної поліції в Харківській області; 4. Управління патрульної поліції у м. Харкові; 5. Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича; 6. Національної поліції України
провизнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління патрульної поліції у м. Харкові, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Національної поліції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі.
Поряд з цим, до Окружного адміністративного суду міста Києва 22.03.2019 від позивача надійшла заява про відвід судді Огурцова О.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 зупинено провадження у справі №826/13732/18 до вирішення питання про відвід судді.
Вирішення питання про відвід судді Огурцова О.П. здійснюється суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 826/13732/18 відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.04.2019, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту заявлено відводу судді, заявник, посилаючись на інтернет-джерела, обгрунтовує свою заяву порушеннями норм суддівської етики та сумнівами у неупередженості та об'єктивності судді.
Розглядаючи заявлений відвід судді Огурцову О.П., суд зазначає наступне.
Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, твердження позивача про сумніви в неупередженості судді Огурцова О.П. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а подана заява про відвід судді не мотивована.
Обставини, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Огурцова О.П. від розгляду адміністративної справи № 826/13732/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян