Справа № 520/8649/19
Провадження № 3/520/2887/19
02.05.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Марченко Я.А., за участю прокурора Сакал С.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Одеського управління ДВБ НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, -
ОСОБА_1 , перебуваючи з 07.11.2015 року по 30.12.2018 року на службі в Національній поліції України, з 20.02.2017 року по 30.12.2018 року на посаді молодшого інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону з фізичної безпеки Управління поліції охорони в Одеській області, маючи спеціальне звання - старшого сержанта поліції, та спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0029354, перед звільненням зі служби в поліції та припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року, чим порушив вимоги, передбачені ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону).
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, з протоколом погодився, у скоєному розкаявся. Також зазначив, що має на утриманні двох малолітніх дітей, на теперішній час не працює, а тому просив застосувати відносно нього мінімальне адміністративне стягнення.
Прокурор в судовому засіданні складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією підтримав у повному обсязі та просив визнати останнього винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. При призначенні адміністративного стягнення просив врахувати наявність на утриманні ОСОБА_1 двох малолітніх дітей, визнання останнім своєї вини та розкаяння.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
В судовому засіданні встановлено, що 20.02.2017 року ОСОБА_1 наказом УПО в Одеській області від 20.02.2017 року №16 о/с призначений на посаду молодшого інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону фізичної безпеки Управління поліції охорони в Одеській області.
Наказом УПО в Одеській області від 26.12.2018 року № 165 о/с, з 30.12.2018 року старший сержант поліції ОСОБА_1 . за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» звільнений зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 5 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року №3, ОСОБА_1 , будучи поліцейським, повинен був подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається не пізніше дня такого припинення, якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен був подати вказану декларацію не пізніше дня припинення служби в поліції - 30.12.2018 року, однак, подав декларацію несвоєчасно, а саме 04.01.2019 року.
В ході судового розгляду, поважних причин для несвоєчасної подачі ОСОБА_1 електронної декларації встановлено не було.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується витягом з наказу начальника Управління поліції охорони в Одеській області № 16 о/с від 20.02.2017 року, витягом з наказу начальника Управління поліції охорони в Одеській області № 165 о/с від 26.12.2018 року, повідомленням про ознайомлення з вимогами Закону від 17.02.2017 року, послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та іншими матеріалами справи в сукупності.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, особу винного, який свою вину в повній мірі визнає, у скоєному розкаюється, матеріальне становище останнього, який на даний час не працює, його сімейний стан, який є одруженим та має на утриманні двох малолітніх дітей, суд приходить до переконання, що призначення найменшого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 172-6, 251, 279, 280, 283, 284 КпАП України суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Федулеєва Ю. О.