Справа № 500/2634/18
22 квітня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Канюка Н.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ніяскіна - Коробій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Чортківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулись фізична особа-підприємець ОСОБА_4 та фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з позовною заявою до Чортківської міської ради в якій просять суд визнати протиправним та нечинним рішення Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 та зобов'язати Чортківську міську раду відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн. кожному з позивачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 «Про припинення видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Чорткова (центральна частина міста Чорткова)», припинено видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами в центральна частині міста, де зокрема здійснюють свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 Однак позивачі зазначають, що спірне рішення є протиправним, оскільки у відповідності до ч.5 ст.16 Закону України «Про рекламу» Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. Також, прийнявши, але не оприлюднивши вказаний нормативно-правовий акт в установленому порядку в друкованому засобі масової інформації, відповідач грубо порушив положення Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Водночас, не було опубліковане повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, чим позбавлено позивача та інших осіб можливості надати зауваження та пропозиції щодо прийняття зазначеного рішення.
За таких обставин, позивачі стверджують про прийняття спірного рішення з порушенням норми Конституції та законів України, що свідчить про його незаконність та нечинність, та слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2019.
На виконання вимог вказаної ухвали, Чортківською міською радою 08.01.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.95-102), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що територія міста вказана у рішенні Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 відноситься до історичного ареалу міста Чорткова, який був визначений ще у 1991 році в попередньо розробленому історико архітектурному опорному плані від Українського регіонального науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація». Спірне рішення забезпечує збереження цілісності та зовнішнього вигляду ансамблю пам'яток архітектури місцевого значення в історичному ареалі міста Чорткова, та унеможливлює хаотичне розміщення зовнішньої реклами на даній території. Міська рада зазначає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди рада повідомляє, що позивачами не надано до суду жодних доказів, які свідчили б про наявність немайнових негативних наслідків, страждання (фізичні, душевні, психічні, тощо), яких зазнали позивачі у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення.
Також, представник відповідача повідомила, що вивіска позивачів, не була демонтована і на час розгляду справи, та фактично розміщена без жодних дозволів, а відповідно про жодної моральної шкоди позивачам не завдано
З урахуванням викладеного вважає позовні вимоги необґрунтованими, а відтак просить суд відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.01.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкладено підготовче засідання на 12.02.2019.
Ухвалою суду від 12.02.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкладено підготовче засідання на 07.03.2019.
Ухвалою суду від 07.03.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 28.03.2019.
Ухвалою суду від 28.03.2019 розгляд справи відкладено на 12.04.2019.
Ухвалою суду від 12.04.2019 розгляд справи відкладено на 22.04.2019.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги з підстав що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову та надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просила відмовити в позові.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, 23.12.2016 зареєстрований органами державної реєстрації як фізична особа-підприємець та здійснює свою господарську діяльність в АДРЕСА_1 (центральна частина міста) магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», згідно договору суборенди приміщення (а.с. 23-25).
ОСОБА_5, згідно свідоцтва про державну реєстрацію №034078 є фізичною особою підприємцем та здійснює свою господарську діяльність в АДРЕСА_2 (центральна частина міста), згідно договору суборенди приміщення (а.с.26).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі 809/376/18, яке набрало законної сили, позов задоволено частково та зобов'язано Виконавчий комітет Чортківської міської ради розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 22.01.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на будівлі за адресою: АДРЕСА_1, прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до Положення про порядок розміщення реклами на території міста Чорткова, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 19.02.2016 №110 (а.с.67-73).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі 809/377/18, яке набрало законної сили, позов задоволено частково та зобов'язано Виконавчий комітет Чортківської міської ради розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 від 29.01.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на будівлі за адресою: АДРЕСА_2, прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до Положення про порядок розміщення реклами на території міста Чорткова, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 19.02.2016 №110 (а.с.56-62).
Проте, рішенням Виконавчого комітету Чортківської міської ради від 18.05.2018 за №143 вирішено відмовити в наданні ФОП ОСОБА_4 дозволу на розміщення зовнішньої реклами - натяжних банерів на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.55).
Також, рішенням виконавчого комітету Чортківської міської ради від 13.06.2018 за №159 вирішено відмовити в наданні ФОП ОСОБА_5 дозволу на розміщення зовнішньої реклами - натяжних банерів на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.64).
Окрім того, на виконання доручення Чортківського міського голови від 13.06.2018, рішенням Чортківської міської ради від 21 червня 2018 року за №1113 «Про припинення видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Чорткова (центральна частина міста Чорткова)» вирішено припинити видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Чорткова (центральна частина міста Чорткова вул. Т.Шевченка, вул. Ринок, вул. Ст.Бандери, вул. Аптечна, вул. Л.Носса, вул. Коротка, вул. Є.Петрушевича) (а.с.54).
Тобто рішенням Чортківської міської ради від 21 червня 2018 року за №1113 припинено частково дію Положення про порядок розміщення реклами на території міста Чортків, затвердженого рішеням Чортківської міської ради від 19.02.2016 року №110.
Не погоджуючись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Оцінюючи правомірність рішення, дій чи бездіяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Відповідно до ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
Як встановлено судом, позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є фізичні особи-підприємці та здійснюють свою господарську діяльність в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (центральна частина міста), згідно договорів суборенди приміщення.
Отже, виходячи з приписів ч.2 ст.264 КАС України, позивачі є суб'єктами правовідносин, у яких застосовується рішення Чортківської міської ради від 21 червня 2018 року за №1113 «Про припинення видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Чорткова (центральна частина міста Чорткова)».
Дію зазначеного рішення міської ради на позивачів не оспорює і відповідач у справі.
Надаючи оцінку законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили спірного рішення, суд враховує наступні норми діючого законодавства.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України та ч.3 ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.12 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до наведених визначень у ст.1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (пункт 1 статті 1 Закону України "Про рекламу").
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.16 вказаного Закону).
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (стаття 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку зазначений у статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Підпунктом 13 пункту "а" вказаної статті встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 19.12.2003, визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Чортківською міською радою, з метою регулювання відносин у сфері реклами, на основі Законів України "Про рекламу", "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" прийнято рішення №110 від 19.02.2016 "Про затвердження Положення про порядок розміщення реклами на території міста Чортків", яке є нормативно - правовим актом (регуляторним актом).
З наведеного суд констатує, що оскаржене рішення, яке обмежує дію нормативно - правового акту, є також нормативно - правовим актом до якого застосовуються особливості його прийняття. Тобто Чортківська міська рада виступає регуляторним органом у процесі підготовки, розгляду, прийняття регуляторних актів у сфері зовнішньої реклами міста Чорткова, Чортківського району, Тернопільської області.
Таким чином, спірне рішення Чортківської міської ради від 21.06.2018 №1113 є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, серед яких суб'єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у центральній частині міста Чорткова, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло осіб, на які поширюється його дія, відтак, є регуляторним актом, на який поширюються положення Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, в частині процедури його прийняття та оприлюднення.
З наведеного суд констатує, що оскаржене рішення, яке обмежує дію нормативно - правового акту, є також нормативно - правовим актом до якого застосовуються особливості його прийняття.
Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів визначено у ст.7 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", згідно якої регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Відповідно до ч.1 ст.13 цього Закону план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
За таких нормативних умов, можливим є внесення змін до затвердженого регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів не пізніше дня оприлюднення проекту регуляторного акта, відсутнього в плані.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що проект рішення "Про припинення видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Чорткова (центральна частина міста Чорткова)" включено до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік.
Таким чином, відповідачем не виконано обов'язку внести зміни до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів не пізніше дня оприлюднення проекту рішення, що свідчить про недотримання принципу передбачуваності, а саме послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
За нормами ч.2 ст.9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Згідно ч.2 ст.13 цього Закону повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Пунктом 3.4 статті 3 Регламенту Чортківської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Чортківської міської ради від 05.01.2016 №57 (у редакції чинній на момент винесення спірного рішення), передбачено, що відкритість та гласність роботи Ради забезпечується завчасним оприлюдненням проектів рішень Ради не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою громадського обговорення та внесення пропозицій.
Водночас, як вбачається з самого рішення №1113 від 21.06.2018, останнє прийнято на виконання доручення Чортківського міського голови від 13.06.2018, тобто проект вказаного рішення не міг бути оприлюднений за 10 робочих днів до дати розгляду.
Щодо заперечень представника відповідача, суд відзначає, що жодних рішень про виправлення дати доручення Чортківського міського голови, тобто 13.06.2018 року, відповідачем прийнято не було.
Суд додатково зазначає, що у відповідності до ч. 2 статті 16 Закону України "Про рекламу" встановлено, що зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини (частина 3 статті 16 Закону України "Про рекламу").
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним (частина 5 статті 16 Закону України "Про рекламу").
Суд зазначає, що спірне рішення Чортківської міської ради не містить будь-яких посилань на норми передбачені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Законом України "Про рекламу", як на підставу заборони розташування зовнішньої реклами.
Щодо посилань відповідача на завершення розроблення науково - проектної документації "Історико - архітектурний опорний план м. Чорткова" за яким існують обмеження господарської діяльності в історичному ареалі (охоронній зоні) міста, то суд жодним чином не спростовує право компетентних суб'єктів владних повноважень на встановлення обмеження господарської діяльності в історичному ареалі (охоронній зоні) м.Чорткова, в тому числі і щодо обмеження на встановлення рекламних вивісок.
Разом з тим, на момент прийняття спірного рішення "Історико - архітектурний опорний план м. Чорткова" затверджений не був.
Згідно зі ч.5 ст.12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Крім того, відповідно до ст.21 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.
Таким чином, рішення відповідача, як регуляторний акт, підлягало обов'язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації.
Разом з тим, судом встановлено, що таке в друкованих засобах масової інформації не опубліковувалося, що є порушенням вимог ст.12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства України щодо процедури підготовки та офіційного оприлюднення оскарженого нормативно - правового акту. Таким чином суд вважає оскаржене рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та без з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Щодо представлених відповідачем витягів із сайту Чортківської міської ради, суд відзначає надмірно важкий пошук проекту оскарженого рішення, так як представник відповідача у судовому засіданні протягом тривалого часу не зміг повною мірою знайти проект і дату оприлюднення рішення Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 року.
З наведеного суд вважає, ускладнений пошук проекту оскарженого рішення - неналежним виконанням обов'язку по оприлюдненню проектів і рішень Чортківської міської ради.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява N 29979/04, пункт 70).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).
Відповідачем не доведено, що він діяв в належний і якомога послідовніший спосіб, та виконав свій обов'язок щодо запровадження внутрішніх процедур, які посилять прозорість і ясність його дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
При прийнятті рішення суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду вказані у постанові від 8 травня 2018 року, справа № 461/8220/13-а.
З огляду на викладене викладене вище, суд прийшов до переконання, що заявлена позивачами позовна вимога про визнання протиправним та нечинним рішення Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 є підставною та підлягає до задоволення.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачам за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1782 грн. згідно платіжного доручення №873 від 30.11.2018 року.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Згідно з частиною другою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Аналізуючи встановлені судами обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з підстав недоведеності її спричинення саме діями відповідача, відсутності належних доказів, що підтверджують сам факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням йому моральної шкоди, що виразилася у вигляді погіршення фізичного здоров'я, душевних стражданнях, змінах в способі життя, тривалості протиправних дій з боку відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2019 у справі №826/417/16.
Більше того, представником позивачів не доведено того факту, що вивіска позивачів була демонтована та її відсутність завдала моральної шкоди позивачам.
За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що представником позивача не надано розрахунок витрат на правничу допомогу та акту виконаних робіт узгодженого та підписаного сторонами, що обумовлює відмову у стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_2) до Чортківської міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, ЄДРПОУ / ІПН: 24636045) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та нечинним рішення Чортківської міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, ЄДРПОУ / ІПН: 24636045) №1113 від 21.06.2018 року
Стягнути на користь ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань з Чортківської міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, ЄДРПОУ / ІПН: 24636045) судовий збір, сплачений за подання позову в розмірі 1782,00 грн. (тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні, сплачений відповідно до платіжного доручення №873 від 30.11.2018 року.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Зобов'язати Чортківську міську раду (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, ЄДРПОУ / ІПН: 24636045) невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним рішення Чортківської міської ради №1113 від 21.06.2018 року у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 травня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.