Справа № 195/466/19
2/195/197/19
02.05.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Омеко М.В., при секретарі - Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
25 березня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12428.99 грн. за кредитним договором б/н від 11.06.2010 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 11.06.2010 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 03.03.2019 р. має заборгованість - 12428.99 гривень.
Суд на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача, ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого просить розгляд справи проводити у його відсутності та звільнити його від сплати штрафних санкцій ( пені) у зв'язку з тим, що він має статус інваліда ІІІ групи, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», єдиним доходом є пенсія по інвалідності
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується анкетою-заявою ОСОБА_1 від 11.06.2010 року.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк», банк публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг». Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Таким чином, акцептуючи оферту банку, відповідач підписом у заяві визнав та погодився на запропоновані банком умови.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для позивача передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених п. 1.1.3.1.9 Договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснення операції по карткових рахунках.
На підставі п. 1.1.5.2 Договору - неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках колив односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
Встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» умови договору виконав та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Договору відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив зобов'язання по погашенню кредиту, передбачені договором від 11.06.2010 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Станом на 03.03.2019 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 12428.99 грн., в тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту - 1927.88 грн.,
- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2812.26 грн.,
- нараховано відсотків за користування кредитом - 0,00 грн.,
- нараховано пені за прострочене зобов'язання - 6427.80 грн.,
- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 193.00 грн.
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 568.05 грн.
Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).
Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1927.88 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 2812.26 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.
Окрім цих сум, Банком нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 6427.80 грн.,
- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 193.00 грн.
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 568.05 грн.
Тобто, умовами вище вказаного Договору передбачено подвійну відповідальність позичальника за одне й те саме порушення - порушення строків сплати суми кредиту та процентів, та нараховано пеню і штраф одночасно.
За таких обставин суд з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, враховуючи матеріальний стан відповідача, який має статус інваліда ІІІ групи, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», єдиним доходом є пенсія по інвалідності вважає за необхідне застосувати ч.3 ст. 551 ЦК України, а саме розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 6740.14 грн., що складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1927.88 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2812.26 грн., загальну пеню за прострочене зобов'язання та за несвоєчасність сплати боргу - зменшивши до 2000.00 грн., залишивши без задоволення позовні вимоги в іншій частині.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1041,74 гривні.
На підставі наведеного та керуючись, ст.ст. 526, 530, 549, 551, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.06.2010 року заборгованість в сумі 6740.14 грн., що складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 1927.88 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2812.26 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 2000.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299), понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1041 (одна тисяча сорок одна гривня) 74 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Суддя: ОСОБА_2