03 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/911/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо зняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Також просить зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В обґрунтування вищевказаної позовної заяви, позивачем зазначено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12.07.2017 по справі №766/1281/17 визначено порядок користування житлом і виділено в користування ОСОБА_1 житлову кімнату АДРЕСА_1.
Відповідно до Витягу з протоколу від 12.09.2017 №9 засідання міської громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 06.10.2017 №291, позивача визнано наймачем житлового приміщення АДРЕСА_1 житловою площею 11,4 кв.м. зі складом сім'ї 1 особа. Рекомендовано Департаменту житлово - комунального господарства Херсонської міської ради укласти окремий договір найму із позивачем.
Відповідно до договору про найм житлового приміщення за №401 від 04.01.2018 наймодавець надав позивачу кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1 (житлова площа 11,4 кв.м.).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 у справі №766/4491/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Херсонська міська рада та відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, позовні вимоги були задоволені та визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: кімнатами АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2018 по справі №766/4491/18 суд роз'яснив, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 по справі №766/4491/18 є підставою для зняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресою: кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, а необхідності у прийнятті додаткових судових рішень, наданні додаткових документів та вчинення додаткових дій для зняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресою: кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 - немає.
Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради від 05.02.2019 №16-15-1 , на підставі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 по справі №766/4491/18, позивача знято з реєстрації за адресою: кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права проживання та користування кімнатою за АДРЕСА_1, оскільки дізнався про те, що згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради від 05.02.2019 №16-15-1, на підставі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 по справі №766/4491/18, його знято з реєстрації за адресою: кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, що призведе до втрати ним житла.
Отже, цей позов подано на поновлення права ОСОБА_1 у сфері житлових відносин.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття судами рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частиною четвертою статті 11 ЦК України у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 цього Кодексу).
На підставі частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Ураховуючи те, що спір про поновлення реєстрації місця проживання позивача може впливати на майнові права та інтереси третіх осіб у цій справі, суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 27.02.2019 у справі №826/15089/17.
Враховуючи зазначене, суд роз'яснює позивачу, що дана справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Тому позивачу необхідно звернутися з даним позовом до Херсонського міського суду Херсонської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження по адміністративній справі.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позивачу необхідно звернутися з даним позовом до Херсонського міського суду Херсонської області.
Повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. (квитанція №N1CEV35230 від 02.04.2019).
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Войтович І.І.
кат. 102090000