Справа № 191/4768/18
Провадження № 2-а/191/75/18
25 квітня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Кухар Д.О.
за участю секретаря: Яніної О.В.
розглянувши згідно вимог передбачених ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 9 роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
03.12.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора взводу № 9 роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, 12.10.2018 року він ОСОБА_1, керував транспортним засобом в складі тягача марки МАЙ ТОХ 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з причепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_2).
12.10.2018 року у м. Дніпро, Чечелівський р-ну, Криворізьке шосе, б.33, ТЗ він був зупинений інспектором взводу №9, роти №1, батальйону ХМ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_2, яким винесено відносно нього Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 257426 передбаченого ст. 132-1 КУпАП України.
Як зазначено в оскаржуваній постанові: «...ОСОБА_1 1.1. керував ТЗ МАЙ ТОХ 18.440, Н/ПР-платформа ВЕСТТ 975310 номерний знак НОМЕР_2 на якому перевозив трактор, що мав ширину більш ніж 2.6 м, з обов'язковим супроводом, але авто супроводження не було» та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 гривень.
Не погодившись із винесеною постановою, позивач 22.10.2018 р. звернувся із скаргою про скасування Постанови до начальника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. В свою чергу ним 12.11.2018 року було отримано відповідь, що порушень норм чинного законодавства в діях посадової особи при винесенні оскаржуваної постанови не встановлено, тому скаргу залишили без задоволення, а Постанову без змін.
Позивач з винесеною постановою не погоджується, та зазначив, що 12.10.2018 р. він здійснював перевезення вантажу, а саме трактор «VERSATILE серія 2000 4WD», відповідно до наданого дозволу № 13308901-669 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 10.10.2018 р.
Під час перевезення вантажу зовнішні колеса були зняті, даний факт може бути підтвердженим відео з нагрудної камери працівника поліції, тож ширина вантажу при транспортуванні становила 3.26 м, даний факт підтверджується витягом з технічних характеристик вантажу та товарно-транспортною накладною №12102018/01 від 12.10.2018 р.
Поліцейський в Постанові не вказав фактичні габарити ТЗ з вантажем, що могло б надати підстави вважати наявність порушення нормативно встановлених параметрів, а саме 3,5 м, що зобов'язує мати автомобіль прикриття. Інспектор поліції в Постанові не посилається на номер дозволу і його параметри.
Вважає, що ним було дотримано усіх Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ №30 від 18.01. 2001 року,оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню оскільки суперечить вимогам ст. ст. 258, 276, 278, 283 КУпАП.
Незаконно розглянувши справу, інспектор не дав позивачу можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі, крім того, інспектор Антоненко Р.В. не виконав вимог ст. 245 КУпАП, щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд визнатипротиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 257426 від 12.10.2018 р. винесену інспектором взводу №9, роти №1, батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 (п'ятсот десять) гривень. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 12.10.2018 року - закрити.
До початку проведення судового засідання судом встановлено, що при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до суду, останнім зазначено, про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Судом, досліджено письмові матеріали справи надані позивачем на підтвердження своїх вимог, а саме: копія постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі правопорушення АР №257426 від 12.10.2018 року; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАN ТGХ 18.440 (номерний знак НОМЕР_1); копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_2); копія дозволу №13128901-669 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативи від 10.10.2018 року, виданого відділом організації дорожнього руху управління патрульної в м. Києві Національної поліції України, якій діє з 15.10.2018 року по 13.11.2018 року; витяг з сайту інформація про транспортну характеристику вантажу; товарно-транспортна накладна №12102018/01 від 12.10.2018 року; копія відповіді на скаргу від 25.10.2018 року.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором взводу № 9 роти № 1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №257426 від 12.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП України та накладено штраф в розмірі 510 гривень.
Відповідно до п. 27 правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ №30 від 18.01. 2001 р. - супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.
Відповідно до абзацу 17 п. 1.10 ПДР «габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Позивач, у позові зазначив, що він не порушував ПДР, оскільки його транспортний засіб з вантажем не перевищує допустимі габаритні параметри. Інспектором не було проведено відповідних замірів габаритів, що свідчило б про те, що він є великогабаритним та не надано доказів того, що він керував транспортним засобом, який перевищує дозволені до вільного пересування габарити.
Перевіривши законність і обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду достатньо доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, а позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку з чим воно підлягає захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та є обґрунтованими, але позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем правомірно винесено постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення за ст. 132-1 КУпАП у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року.
На підставі ст. 139 КАС України у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку що судові витрати у справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-244, 246, 250 КАС України, ст.ст.132-1, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 257426 від 12.10.2018 р. винесену інспектором взводу №9, роти №1, батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 (п'ятсот десять) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 12.10.2018 року - закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_3