Справа № 420/2141/19
03 травня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В. вивчивши адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКАБІР-СТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКАБІР-СТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача згідно рішення ГУ ДФС від 23.01.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позов підписаний представником ГУ ДФС в Одеський області ОСОБА_1, до позову надана ксерокопія довіреності (підписана начальником ГУ ДФС), відповідно до якої ГУ ДФС в Одеській області уповноважує ОСОБА_1 представляти інтереси ГУ ДФС в Одеський області в усіх без виключення судах. Крім того, у вказаній довіреності зазначено про надання права ОСОБА_1 засвідчувати копії цієї довіреності.
Частиною 2 ст.3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.46 сторонами КАС України в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з ч.2 ст.46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб'єкти владних повноважень.
Позивач - суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАС України).
Частиною 3 ст.43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1,2 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичною особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 6 ст.59 КАС України встановлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання позову має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.
Згідно з пунктами 2, 4 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).
Згідно з ч.1 ст.237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин 1,3 ст.244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Довіреність має посвідчувати волевиявлення особи, що її видала. Тобто, довіритель і представник не можуть співпадати в одній особі.
З урахуванням викладеного суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства надання права ОСОБА_1 засвідчувати копію довіреності, виданою на її ім'я, та відповідно не є належним чином завіреною копія довіреності надана до позову, яка засвідчена нею, тобто самим представником.
Верховний Суд з початку його роботи неодноразово у своїх рішеннях зазначав про необхідність належного підтвердження повноважень представників, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво (зокрема, ухвали від 17.05.2018 року по справі №826/1316/17, від 05.11.2018 року по справі №826/6396/17, від 07.11.2018 року по справі №817/1854/17, від 12.11.2018 року - №345/3496/17, від 03.12.2018року - 345/3496/17, від 16.04.2018 року по справі №569/5790/17, від 25.04.2018 року по справі №461/8574/17, від 15.05.2018 року по справам №554/9934/17, №818/84/18, від 21.05.2018 року - №376/2564/17, від 05.06.2018 року - №825/2126/17).
Крім того, частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач повинен був сплати 1921.00 грн. на рахунок Одеського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди.
Позивачем до позову не наданий документ про сплату судового збору.
Позивач зазначає, що позов ним поданий в порядку ч.5 ст.283 КАС України. Стаття 283 КАС України регламентує питання здійснення провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та строки розгляду вказаних заяв.
Частиною 5 ст.283 КАС України встановлено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Таким чином, звернення з тими самими вимогами до суду в порядку ч.5 ст.283 КАС України можливо лише у випадку, якщо було відмовлено у відкритті провадження за заявою у порядку ст.283 КАС України.
Проте позивач не зазначає, коли було таке звернення, коли прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за заявою ГУ ДФС, не надає доказів щодо вказаних обставин.
Крім того, позивач не висвітлює питання щодо повідомлення платника податків про прийнятий наказ №272 від 18.01.2019 року про поновлення терміну проведення планової перевірки.
У порушення ст.94 КАС України на завірених копіях відсутня дати їх завірення посадовою особою О.Ренда.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 15.04.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий п'ятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвала суду 15.04.2019 року направлена на електронну адресу позивача та копія ухвали отримана безпосередньо у суді представником позивача 16.04.2019 року.
Станом на 03.05.2019 року недоліки позову не усунути.
Згідно з даними автоматизованої системи діловодства суду станом на 03.05.2019 року заяв, клопотань по справі не зареєстровано.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКАБІР-СТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва