Справа № 560/1046/19
іменем України
03 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ ОСОБА_4 ПОЗОВУ.
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2, у якому просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 45991414 від 17 квітня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 21.03.2019 р. з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно їй стало відомо про прийняття відповідачем постанови № 45991414 від 17.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 526764,20 грн.
Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вважає, що позивач у добровільному порядку погасила заборгованість перед кредитором, а саме досягнула домовленості про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості з кредитором ОСОБА_5 Державним виконавцем, натомість, не вчинялись дії та заходи щодо примусового виконання рішення, які безпосередньо призвели до погашення боргу.
Позивач вважає, що підставою для стягнення виконавчого збору є лише дії виконавця по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум. Відтак, оскільки державним виконавцем не вчинені заходи, які безпосередньо призвели до погашення боргу, відсутні також і підстави для стягнення виконавчого збору.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА СТОРІН.
08 квітня 2019 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду на 15 квітня 2019 року.
Вказаною ухвалою зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області надати в судове засідання усі матеріали виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.
В судове засідання, призначене на 15 квітня 2019 року, сторони не з'явились, відповідач матеріали виконавчого провадження в судове засідання не надав.
15 березня 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору №45991414 від 17.04.2018 року не існує, а матеріали виконавчого провадження №56208336 перебувають на виконанні у Першому відділі ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
У зв'язку з відсутністю у справі доказів та необхідністю їх витребування розгляд справи відкладено на 18.04.2019 року.
Ухвалою від 16 квітня 2019 року суд повторно витребував у відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та Першого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області усі матеріали виконавчих проваджень №45991414, №56208336 та постанову про стягнення виконавчого збору від 17.04.2018 року.
17.04.2019 року від Першого відділу ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області отримані копії матеріалів виконавчого провадження №56208336.
18.04.2019 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції надано другий відзив на адміністративний позов та матеріали виконавчого провадження №45991414.
У відзиві Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області зазначається, що ним вчинено ряд дій та заходів, спрямованих на примусове виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду про стягнення на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу з солідарних боржників, в числі яких є позивач. В межах цього виконавчого провадження і було прийнято постанову від 17 квітня 2015 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3
Проти позову заперечує, покликаючись на те, що наведені позивачем обставини не свідчать про незаконність постанови, оскільки її було вчинено на підставі норм, діючих на час її прийняття. У подальшому у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, виконання постанови про стягнення виконавчого збору було виділено в окреме виконавче провадження.
В судовому засіданні 18.04.2019 року представник позивача позов підтримує, покликаючись на те, що позивач досягла згоди з кредитором про звернення стягнення на майно, що перебувало в іпотеці.
Представник відповідача стосовно даної обставини заперечує, оскільки з заяви, наданої позивачем до позову, не вбачається досягнення взаємної згоди з іпотекодержателем, а лише висловлений намір самої позивачки.
В судовому засіданні 18.04.2019 року за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 25.04.2019 року для надання позивачем доказів на підтвердження добровільного виконання боржником у виконавчому провадженні своїх зобов'язань перед кредитором.
25 квітня 2019 року представником позивача подана заява, якою уточнено дату вчинення оскарженої постанови, яка датована не 17.04.2018, а 17.04.2015 року. також подане клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання. Судове засідання відкладене на 03.05.2019 року.
В судовому засіданні 03 травня 2019 року представник позивача надала суду копію рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27.02.2018 року, з якого вбачається, що у справі про звільнення майна з-під арешту, позивач ОСОБА_3 є боржником, а іпотекодержателем майна ( земельної ділянки) є ОСОБА_6, з яким вона у подальшому досягла згоди щодо реалізації заставленого майна.
Представник позивача зазначає, що державний виконавець не вчиняв дій, які давали б право на стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки вони не призвели до погашення боргу перед кредитором.
Представник відповідача проти позову заперечує з посиланням на те, що матеріали виконавчих проваджень, отримані судом, свідчать про те, що позивач у 2015 році двічі зверталась до державного виконавця з метою продовження строку для добровільного виконання рішення суду про стягнення основної суми боргу. У подальшому виконавцем проведений ряд заходів, спрямований на розшук майна та коштів боржника, накладення арешту, витребування інформації про активи та банківські рахунки, вчинені звернення до банку з метою списання коштів, які не були виконані, а також інші дії, які свідчать про примусове виконання рішення суду у порядку, встановленому законом.
Крім того представник відповідача звертає увагу на те, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні заяви позивача або будь-які рішення державного виконавця чи суду про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ "ОТР Банк" на ОСОБА_5, який набув права вимоги. Відтак, відповідач вважає, що навіть якщо позивач і вчиняла певні дії щодо погашення боргу, то робила це не на користь належного кредитора та стягувача у виконавчому провадженні, яким є банк, а на користь особи без відповідного процесуального статусу в межах виконавчого провадження. Тому просить у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін у справі, встановивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ.
Судом встановлено, що 21.02.2008 року між ОСОБА_7 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № СМ-SМЕ М00/007/2008, за умовами якого Банк надав ОСОБА_7 кредит у розмірі 4 563000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами на умовах передбачених договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 як майновим поручителем ( іпотекодавцем) був укладений договір іпотеки № РМ-SМЕ М00/007/2008-1 від 26.02.2008 року (а.с. 14-16), відповідно до якого Банку було передане в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,05 га. у м. Хмельницькому.
В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між Банком та поручителями ( троє поручителів) були укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі, кожен окремо, та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до позичальника так і до поручителів.
У зв'язку із тим, що умови кредитного договору належним чином не виконувались, кредитор - ПАТ «ОТП Банк» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду з вимогами про стягнення частини кредиту, що залишилась в сумі 4 355664 грн. 05 коп., нарахованих за користування кредитом відсотків в сумі 518 149 грн. 23 коп., пені в розмірі 393 373 грн. 75 коп., усього на загальну суму 5 267187,03 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду по справі №2/2218/518/11 від 07.11.2013 року, яке набрало законної сили 04.01.2014 року, суд задовольнив позовні вимоги AT «ОТП Банк», стягнувши солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБ-ПЛАСТ» на користь Банку зазначену заборгованість.
Виконавчий лист по справі виданий 04.09.2014 року.
На підставі заяви стягувача виконавче провадження за вказаним виконавчим листом відкрите 12.01.2015 року, постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана ОСОБА_3 та нею отримана, що позивачем не заперечується.
В матеріалах справи та виконавчого провадження наявні заяви ОСОБА_3 від 22 січня 2015 року та 6 лютого 2015 року про продовження строку добровільного виконання рішення суду (а.с.75, 79 )
Постановою державного виконавця від 23 січня 2015 року відкладено провадження виконавчих дій у зв'язку з заявою боржника ОСОБА_3
Однак, боржником у строк, наданий для самостійного та добровільного виконання рішення суду не виконано.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, яка діяла станом на час проведення виконавчих дій, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення та прийняті наступні постанови в межах виконавчого провадження № 45991414:
- постанова від 26 березня 2015 року ВП №45991414, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 (а.с. 81).
- постанова від 09.11.2015 року про накладення арешту на кошти ОСОБА_3, що містяться на рахунках, відкритих в АТ "ОТП Банк, рахунках в АТ "Укрсиббанк".
- постанова від 17 квітня 2015 року, якою у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 526 764,20 грн. ( 10 % від суми, яка підлягає стягненню)
Вказана постанова, яка є предметом оскарження, надіслана ОСОБА_3 17.04.2015 року (а.с. 51,83), однак у справі немає доказів того, що ця постанова дійсно була вручена позивачу у 2015 році. Відтак, у даному випадку суд виходить з того, що позивач дізналась про її існування у 2019 році, так як про це зазначено у позові, оскільки протилежне не доведене належними доказами та судом не встановлено.
Крім того, у матеріалах справи та матеріалах виконавчого провадження є наступні документи, вчинені державним виконавцем:
- запити №4206/2 від 12.11.2015 року, №3300/4, 3301/4 від 22.11.2016 року до уповноважених державних органів та організацій про надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ОСОБА_3 (а.с. 98, 100, 108),
- запит про надання інформації про наявність накладених арештів на рахунки ОСОБА_3 №458 від 12.02.2016 року ( а.с.103),
- платіжні вимоги ( копії) №7/5, №6/5, №4/5, №3/5 від 25 січня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 коштів по виконавчому листу (а.с.101-102),
- витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ( а.с.84-90, 92-94), інформаційні довідки, які отримані державним виконавцем з метою розшуку активів боржника.
Також містяться наступні відповіді уповноважених органів та організацій та інші документи, отримані на запити державного виконавця:
- інформація від Пенсійного фонду України (а.с. 91,114)
- інформація Державної податкової служби України (а.с.95-96)
- лист АТ "Укрсиббанк"від 17.11.2015 р. про прийняття шести постанов про арешт коштів боржника ОСОБА_3 до виконання,
- відповіді на запити державного виконавця №3300/4, 3301/4 від 22.11.2016 року від уповноважених державних органів та організацій про надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ОСОБА_3 (а.с.109-112)
- інформація Державної фіскальної служби України (а.с. 113)
Судом встановлено, що 05 липня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінстрим» укладений договір про відступлення права вимоги за яким ТОВ «Фінстрим» набула право вимоги за кредитним догово ром № СМ-SМЕ М00/007/2008. Також, 05 липня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінстрим» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. 05 липня 2017 року між ТОВ «Фінстрим» та ОСОБА_5 було укладено до говір відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, відтак він набув права іпотекодержателя.
06.02.2018 року ПАТ "ОТП Банк" до відділу примусового виконання рішень ДВС ГУ юстиції у Хмельницькій області подано заяву про повернення виконавчого документу.
Постановою від 11.04.2018 року виконавчий лист №2/2218/518/11 від 04.09.2014 року повернуто стягувачу, припинено арешти майна та коштів боржника, накладені постановами від 26.03.2015 року та 09.11.2015 року.
19 квітня 2018 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження щодо виконання постанови державного виконавця від 17.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору.
Виконання вказаної постанови виділене в самостійне виконавче провадження, яке передане для виконання Першому відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ.
Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу оскаржуваної постанови державного виконавця, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, який був чинним станом на момент прийняття оскаржуваної постанови від 17.04.2015 року, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, і сторонами не заперечується та обставина, що боржником ОСОБА_3 не було виконане рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного добровільного його виконання.
Таким чином, саме невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для добровільного виконання, було достатньою законною підставою для прийняття державним виконавцем у 2015 році оскаржуваної постанови.
Також встановлено, що розмір виконавчого збору виконавцем визначений вірно, тобто у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню.
Крім того, судом встановлено, а матеріалами справи доводиться, що державним виконавцем вживались заходи з метою примусового виконання рішення суду, про що свідчать вищезгадані документи, з яких вбачаються дії, спрямовані на розшук майна та коштів боржника, накладення арешту, витребування інформації про активи та банківські рахунки, вчинені звернення до банку з метою списання коштів, що в сукупності свідчить про те, що примусове виконання рішення суду здійснювалось у порядку, встановленому чинним на той час законом.
Доводи позивача щодо того, що виконання рішення було здійснене без участі державного виконавця, оскільки позивач самостійно домовилась з іпотекодержателем з приводу погашення боргу, суд оцінює критично.
По-перше, суд звертає увагу на те, що у матеріалах виконавчого провадження та у справі відсутні заяви позивача або будь-які рішення державного виконавця чи судів про заміну сторони виконавчого провадження, а саме сторони стягувача з ПАТ "ОТР Банк" на ОСОБА_5, який набув права вимоги.
По-друге, позивачем не надані будь-які докази, а у виконавчих провадженнях відсутні будь - які документи, які свідчать про дійсне погашення боргу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, про яке також було б відомо державному виконавцю,
По-третє, оскільки єдиним належним стягувачем з відповідним правовим статусом за вказаним виконавчим провадженням було ПАТ "ОТП Банк", вчинення боржником певних дій на користь особи, яка не є стороною виконавчого провадження, хоча і має певні права стосовно боржника, не впливає на законність постанови про стягнення виконавчого збору.
Крім того, оскільки заява позивача про врегулювання, на яку вона посилається у позові, датована 1 вересня 2017 року, а до цієї дати протягом 2015-2017 років державним виконавцем вже були вчинені ряд дій та заходів з метою примусового виконання, про які судом вказано вище, зазначена обставина ніяким чином не вплинула на правомірність винесеної постанови.
Як вбачається з ч. 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, яка діяла станом на час відкриття провадження щодо виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У даному випадку, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору була чинною, однак виконавчий збір не було стягнуто, вказана постанова була виділена в самостійне виконавче провадження ВП 56208336 та в подальшому приєднана до складу зведеного виконавчого провадження з метою подальшого виконання. У той же час питання законності виконання цієї постанови в межах самостійного виконавчого провадження не є предметом даного спору та дослідження судом.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, на думку суду, відповідачем доведено, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 17.04.2015 року прийнята відповідно до вимог чинного на час її прийняття законодавства, є законною, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складене 03 травня 2019 року о 16.40
Позивач:ОСОБА_3 (вул. Староміська, 13/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 НОМЕР_1)
Відповідач:Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_9 (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000
Головуючий суддя ОСОБА_10