про повернення позовної заяви
Справа № 500/1028/19
03 травня 2019 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісна І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Президента України ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії про зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, стягнення моральної шкоди,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Президента України ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії , в якому просив:
- скасувати рішення ЦВК про обрання Президентом ОСОБА_3;
- зобов'язати ЦВК скасувати незаконну Постанову №49;
- зобов'язати ЦВК провести 3 тур виборів Президента України з участю кандидатів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1;
- зобов'язати ЦВК надати ОСОБА_1 доступ до засобів масової інформації для проведення агітації по своїй програмі;
- зобов'язати Президента України ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 5 млн. грн., а ЦВК - 2,5 млн. грн. моральної шкоди.
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як інваліда II групи.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом, у розумінні процесуального закону, є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ч. 3 ст. 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що складові виборчого спору, за якими останній вважається таким, що виникає під час виборчого процесу, та правовідносини, у межах яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Частинами 3-4 ст. 11 Закону України «Про вибори Президента України» початок виборчого процесу визначається строками, встановленими Конституцією України та цим Законом.
Виборчий процес включає такі етапи: 1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України; 2) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 3) проведення передвиборної агітації; 4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 6) голосування у день виборів Президента України; 7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення; 8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
Тобто, пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що виключна підсудність щодо скасування рішення ЦВК і зобов'язання вчинити певні дії охоплюється юрисдикцією апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Київський апеляційний адміністративний суд продовжував здійснювати правосуддя на території Київської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Київ до опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного Шостого апеляційного адміністративного суду, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території, про початок роботи новоутвореного суду.
Повідомлення про початок роботи Шостого апеляційного адміністративного суду було опубліковане 03.10.2018 року у Газеті «Голос України» №185 (6940).
Тобто, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії чи бездіяльність ЦВК або її члена, прийняті у межах виборчого процесу.
Щодо позовної вимоги про оскарження результатів виборів ЦВК, суд зазначає наступне.
Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів. (ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст. 273 КАС України)
Відповідно до ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно ч. 3 ст. 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Також, позивач звернувся із вимогою про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 млн. грн. Президентом України ОСОБА_2 та 2,5 млн. грн. - Центральною виборчою комісією.
Виходячи із частини 5 статті 21 КАС України, суд зазначає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки, частиною 5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно вказано на неможливість об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.
Роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим.
З огляду на зміст та юридичну природу обставин, описаних у позовній заяві, суд приходить до висновку, що процесуальні правила Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом як судом першої інстанції позовів, в яких об'єднано вимоги, що належить розглядати за правилами різної підсудності.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №9901/3/17, а також в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від 24.05.2018 року у провадженні №11-597за18.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позовна заява подана без урахування правил об'єднання позовних вимог, остання підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 21, 22, 160, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 273 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України ОСОБА_2, Центральної виборчої комісії про зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Подлісна І.М.
Копія вірна
Суддя Подлісна І.М.