03 квітня 2019 року м. Рівне №460/2923/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник адвокат ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
доРівненська митниця Державної фіскальної служби
про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3В.) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Рівненська митниця ДФС) та просив скасувати рішення про коригування митної вартості № UA204000/2018/000904/2 від 15.11.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/00925.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказав, що 06.11.2018 відповідно до ст.ст. 52,53 Митного Кодексу України (далі - МК України) з метою митного оформлення імпортованого товару легкового автомобіля марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 представником декларанта позивача ТОВ "Марема" згідно з Договором про надання послуг митного брокера від 25.10.2018 надано до відділу митного оформлення на Митний пост "Рівне" Рівненської митниці Державної фіскальної служби України митну декларацію № UA204010/2018/224111 з доданими до неї документами. Цього ж дня Митний пост "Рівне" Рівненської митниці ДФС надіслав електронне повідомлення позивачу з вимогою надати: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, посилаючись на те, що в наданому до митного оформлення рахунку від 23.10.2018 № 430221 вартість товару зазначено в різних валютах, тому в митниці виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товару, та вважає, що декларантом заявлені неповні відомості щодо складових митної вартості товарів, посилаючись на періодичне видання: витяг з електронного довідника SuperSchwacke 11/2018 (застосування якого законодавчо не передбачене).
Позивач зауважив, що через відсутність додатково запитуваних документів декларантом надати їх не було можливим, про що повідомлено митницю.
За результатами розгляду митної декларації № UA204010/2018/224111 (довідковий номер 2324) з доданими до неї документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA204000/2018/000904/2 від 15.11.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/00925.
Спірним рішенням відповідач, покликаючись на виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, вважаючи, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів, застосував резервний метод визначення митної вартості відповідно до положень статті 64 МК України, визначивши митну вартість товару, згідно з витягом з електронного довідника SuperSchwacke 11/2018 - 11950 євро та довідкою про транспортування бн від 05.11.2018 - 2100 датських крон, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 389 615,52 грн.
Позивач ствердив, що рахунок-фактура № 430221 від 23.10.2018 на момент подання декларації був оплачений, однак були відсутні запитувані відповідачем додаткові документи, про що повідомлялось відповідача. З даного приводу позивач звернувся з листом до продавця "Gedsted Autophug" даного транспортного засобу з проханням надати підтвердження продажу йому вищевказаного легкового автомобіля. У відповідь на запит "Gedsted Autophug" надіслав на електронну адресу позивача лист, яким підтвердив, що транспортний засіб марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 був проданий позивачу за 40 000 датських крон, в еквіваленті 5400 євро. Позивач зауважив, що йому не відомо, чому та на підставі чого в рахунку № 430221 від 23.10.2018 зазначено вартість імпортованого транспортного засобу в різних валютах, вважає, що це внутрішній курс національної валюти ОСОБА_4 відносно курсу валюти Європейського Союзу.
Покликаючись до положень ст.ст. 52, 53, 54 МК України, позивач ствердив, що всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості були надані митному органу. Окрім цього, зазначив про безпідставність неврахування відповідачем факту пошкодження імпортованого транспортного засобу, що було належно підтверджено Висновком про вартість характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією Звіт № 3-1118 від 05.11.2018, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становитиме 4 629,48 євро.
За наведених обставин позивач вважає правомірним визначення ним митної вартості товару за першим (основним) методом, а прийняття відповідачем оскаржених рішень незаконним.
Ухвалою суду від 30.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві (а.с.56-60). Зазначив, що в поданій декларантом позивача до митного оформлення митній декларації № UA 204010/2018/22411 митна вартість транспортного засобу марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 заявлена за основним методом на рівні 170804,92 грн (еквівалент 40000 DKK, за офіційним курсом НБУ на день подання МД до митного оформлення). При проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що документи містять розбіжності. Зокрема, в поданому до митного оформлення рахунку від 23.10.2018 № 430221 вартість товару зазначено в різних валютах - 40000 DKK (що на момент подання митної декларації до митного оформлення становить 170804,92 грн) та 5400 EUR (що на момент подання митної декларації до митного оформлення становить 172008,42 грн). Крім того, митниця ДФС володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (періодичне видання: витяг з електронного довідника SuperSchwacke 11/2018).
У зв'язку з виявленими розбіжностями та з метою підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею 06.11.2018 направлено декларанту позивача електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, а також наголошено, що у відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач вказав, що декларантом позивача на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів повідомлено, що витребувані митницею документи надаватись не будуть, а також висловлено прохання щодо прийняття рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених статтею 53 МК України.
У зв'язку з ненаданням додаткових документів, витребуваних митницею, та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2018 № UA204000/2018/000904/2. Вартість транспортного засобу згідно з наказом ДМСУ від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" визначено з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, та довідкової інформації щодо ціни транспортного засобу, що міститься у періодичному електронному довіднику SuperSchwacke 11/2018, довідки про транспортування від 05.11.2018 б/н. Числове значення митної вартості товару на день подання митної декларації до оформлення становить 91242,22 DKK або 389615,52 грн за курсом НБУ на день подання товару до митного оформлення. Випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено за МД від 16.11.2018 № UA204010/2018/225407 з врахуванням ч.7 ст.55 МК України. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 66168,14 грн за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг.
За наведеного, відповідач вважає, що посадовими особами Рівненської митниці ДФС у повній мірі реалізовані повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 МК України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості, обґрунтованості підстав для витребування додаткових документів та винесення рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару, та просив відмовити в позові повністю.
Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.66-68), в якій зазначив про безпідставність неврахування відповідачем факту пошкодження транспортного засобу, який належно підтверджений "Висновком про вартість характеристики товару, підготовленим спеціалізованою експертною організацією Звіт № 3-1118 від 05.11.2018". Окрім цього, вказав, що у відповідь на запит позивача "Gedsted Autoophug" надіслав на електронну адресу позивача лист, яким підтвердив, що транспортний засіб був проданий позивачу за 40000 датських крон, в еквіваленті 5400 EUR. Також представник позивача зауважив, що електронний довідник SuperSchwacke 11/2018 не міг бути застосований митницею у зв'язку з тим, що жодним нормативно-правовим актом України не затверджено його застосування при визначенні митної вартості імпортованого товару; також країною видання довідника є Німеччина, а не ОСОБА_4, як країна, з якої було імпортовано транспортний засіб.
Таким чином, зважаючи на те, що у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, які б перешкоджали застосуванню основного методу визначення митної вартості товарів, та надано всі передбачені ч.2 ст.53 МК України обов'язкові документи, які не містять ознак їх підробки і в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, представник позивача вважає обґрунтованим визначення позивачем митної вартості товарів за першим (основним методом), а тому просив скасувати спірні рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.95-99), в якому, окрім наведених у відзиві аргументів, зазначив, що на підтвердження понесених витрат на транспортування автомобіля з м. Гедстед, Данія, до пп Ягодин, Україна, гр. ОСОБА_3 надано аркуш, на якому зазначено витрати в сумі 2100 DKK. В порушення п.6 ч.2 ст.53 МК України декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а вказаний розрахунок жодним доказом не підтверджено. При цьому відповідачем в запереченні наведено розрахунок вартості дизельного палива, використаного на транспортування означеного транспортного засобу в Україну згідно з відомостями, зазначеними декларантом в МД UA204010/2018/224111, що становить 3118 DKK, без врахування інших понесених витрат. Також відповідач вказав, що відповідно до поданих суду та митниці документів продавцем товару є фірма Gedsted Autohandel A\C, а відповідно до технічного паспорту власником автомобіля є Jyske Finans A\C. Будь-яких документів щодо комісійних послуг та витрат позивачем не надано.
Окрім цього, відповідач вказав, що використання інформації про вартість транспортного засобу з електронного довідника SuperSchwacke передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зауважив, що експерт ОСОБА_5 при визначенні вартості автомобіля у Висновку від 05.11.2018 визначив базову ціну автомобіля в сумі 24730 євро саме з довідника Schwacke, однак при рівних умовах показників автомобіля експерт застосував залишкову вартість 10042 євро, а згідно з наявного у митниці витягу вона складає 11950 євро. Крім цього, експерт визначив розмір витрат на відновлення автомобіля на території України у євро, в тому числі 1200 євро вартість оплати за використані працівниками робочі години, що не передбачено законодавством України.
У зв'язку з виявленими розбіжностями та з метою підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у поданих документах, митницею було направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, які декларантом надані не були, а тому відповідачем було правомірно прийнято оскаржені рішення. За наведеного, відповідач просив у позові відмовити повністю.
Протокольною ухвалою від 20.02.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив та врахував таке.
Матеріалами справи стверджено, що згідно з попереднім повідомленням UA204010/2018/223076 від 25.10.2018 через Митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС на митну територію України за допомогою транспортного засобу ВК8999СВ/ВК8999ХТ було ввезено транспортний засіб: автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що використовувався, марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2015, тип двигуна - дизель, країна виробництва - Чехія, власник ОСОБА_3
Відповідно до Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20501/2018/316579 від 26.10.2018 та Додаткового аркуша до цього Акта, уповноваженою особою митного органу в присутності власника ОСОБА_3 виявлено наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджено заднє ліве крило, кришка багажника, відсутній задній бампер, задній лівий ліхтар (а.с.10,11).
Суд встановив, що 06.11.2018 декларантом ОСОБА_3 - ТОВ "Марема Україна" (далі - декларант) подано до Рівненської митниці ДФС (Митний пост "Рівне") митну декларацію № UA20410/2018/224111 для митного оформлення вищевказаного легкового автомобіля, відповідно до якої країна відправлення/експорту - ОСОБА_4 DK, валюта та загальна сума за рахунком - 40000 DKK, заявлена вартість - 179772,18 грн, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації (а.с.100-101).
06.11.2018 уповноваженою особою митного органу направлено декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією № UA20410/2018/224111 документи містять розбіжності. Зокрема, в поданому до митного оформлення рахунку від 23.10.2018 № 430221 вартість товару зазначено в різних валютах - 40000 DKK (що на момент подання митної декларації до митного оформлення становить 170804,92 грн) та 5400 EUR (що на момент подання митної декларації до митного оформлення становить 172008,42 грн). Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (періодичне видання: витяг з електронного довідника SuperSchwacke 11/2018). Враховуючи викладене, декларанту необхідно надати: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, Також вказано, що у відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.12-13).
Декларантом 15.11.2018 за вих. № 044 надіслано до митного органу повідомлення, що по МД № UA20410/2018/224111 від 06.11.2018 витребувані документи надаватися не будуть, та висловлено прохання прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст.53 МК України (а.с.14).
Суд встановив, що Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2018 № UA204000/2018/000904/2, відповідно до якого заявлену декларантом митну вартість товару в загальній сумі 42100 DKK (фактурна вартість товару 40000 DKK та витрати на транспортування 2100 DKK) скориговано із застосуванням резервного методу наступним чином: загальна вартість за одиницю 91242,22 DKK, а саме: митну вартість товару визначено на підставі інформації згідно з витягом з електронного довідника SuperSchwacke 11/2018 - 11950 євро, довідки про транспортування від 05.11.2018 б/н - 2100 датських крон, що на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 389615,52 грн (а.с.15-16).
Цього ж дня відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2018/00925, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів за митною декларацією UA204010/2018/224111 від 06.11.2018 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації: провести декларування товарів відповідно до положень статті 257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2018 № UA204000/2018/000904/2, з урахуванням положень ч.4, 7 ст.55 МК України (а.с.17-18).
Декларантом 16.11.2018 подано до митного оформлення митну декларацію UA204010/2018/225407, відповідно до якої, з урахуванням курсу валюти станом на дату митного оформлення, визначено митну вартість вищевказаного транспортного засобу в сумі 383921,08 грн (а.с.102-103).
Відповідач ствердив, що за цією митною декларацією було завершено митне оформлення легкового автомобіля марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 та транспортний засіб випущений у вільний обіг, що позивачем не заперечується.
Позивач, не погодившись з правомірністю Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.11.2018 № UA204000/2018/000904/2 та Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA204000/2018/00925, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв'язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом позивача митної вартості товару, суд застосовує такі норми матеріального права.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
При цьому, пунктом 2 частини другої цієї статті Кодексу зобов'язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.
Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені статтею 53 МК України.
Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
А згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну транспортного засобу, було перевірено надані до МД № UA20410/2018/224111 від 06.11.2018 документи та встановлено наявність у них розбіжностей, що слугувало підставою для направлення декларанту електронного повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості та в подальшому, у зв'язку з ненаданням таких документів, - підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.
Суд встановив, що в МД № UA20410/2018/224111 від 06.11.2018 декларант визначив митну вартість автомобіля в сумі 40000 DKK. Разом з тим, в наданому до митної декларації рахунку № 430221 від 23.10.2018 зазначено вартість легкового автомобіля марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 у двох різних валютах: 40000 DKK та 5400 EUR, при цьому не йдеться про еквівалент однієї валюти відносно іншої, а також зазначено, що разом до сплати: 40000 DKK (а.с.125,126).
Враховуючи, що за курсом Національного банку України зазначених валют до гривні вартість транспортного засобу в національній валюті України є різною, що позивач не заперечує, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо виявлених під час митного контролю заявленої митної вартості товару розбіжностей в поданих документах та правомірним направлення декларанту повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, у тому числі касових або товарних чеків тощо, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу.
При цьому суд зауважує, що позивач не заперечує факту сплати коштів за транспортний засіб. Більш того, під час судового розгляду справи позивач надав до справи копію листа компанії Gedsted Autohandel від 22.11.2018, отриманого після завершення митного оформлення товару, яким стверджується продаж автомобіля за 40000 датських крон та сплата покупцем ОСОБА_3 готівкових коштів в момент продажу (а.с.123-124).
Як зазначено вище по тексту судового рішення, згідно з п.п. 4, 5 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За визначенням, наведеним в статті 4 МК України, платіжні документи та цінні папери - (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах.
Суд зазначає, що будь-які банківські, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують факт та суму сплачених позивачем коштів за придбання транспортного засобу, ні до митного оформлення, ні до судової справи позивачем надано не було.
Надана позивачем копія листа компанії Gedsted Autohandel від 22.11.2018 оцінюється судом критично, позаяк означений документ не є платіжним, банківським, розрахунковим документом, а тому об'єктивно не підтверджує відомостей щодо вартості імпортованого транспортного засобу. Також суд враховує, що представник позивача ствердив про відсутність оригіналу такого листа, покликаючись на отримання його електронною поштою. При цьому в наданих позивачем запиті та відповіді від 22.11.2018 (а.с.20,21) відсутні належні реквізити як відправника, так і одержувача відповідного відправлення, що унеможливлює перевірку достовірності таких матеріалів.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи дають підстави для висновку про обґрунтованість підстав вважати митному органу, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зазначеним вимогам спірне рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить всю передбачену законом інформацію.
Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставного врахування відповідачем при визначенні скоригованої митної вартості відомостей з періодичного видання: електронного довідника SuperSchwacke 11/2018, застосування якого законодавчо не передбачене, суд враховує таке.
Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), відповідно до п.1.4 абз. з) якої установлено, що Методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості колісного транспортного засобу, його складників, що ввозяться на митну територію України.
Відповідно до додатку 8 Методики до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням віднесено, зокрема, періодичний довідник "SuperSCHWACKE". - Eurotax, Швейцарія.
Відповідно до ч.1 ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Частиною четвертою статті 7 МК України встановлено, що безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з наказом Державної митної служби України № 885 від 13.10.2006 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", зі змінами та доповненнями, з метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів при ввезенні їх на митну територію України та недопущення випадків заниження бази оподаткування і надходжень до Державного бюджету України, наказано начальникам регіональних митниць, митниць, зокрема:
забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 N 142/5/2092 (далі - Методика), за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики;
забезпечити підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: "Superschwacke", "Schwackeliste", "Schwackeliste Trailertax" видавництва "Eurotax", "Used Car Guide", "Travel Trailer Guide" видавництва "Kelley Blue Book Auto market report", з обов'язковим оновленням щокварталу.
З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним застосування відповідачем при визначенні митної вартості товару наявної у митниці інформації з довідника Superschwacke" 11/2018.
Суд зауважує, що аналогічну інформацію з довідника Superschwacke" 11/2018 при визначенні вартості колісного транспортного засобу, увезеного на митну територію України, марки Skoda модель Oktavia ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, було також використано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за замовленням ОСОБА_3, про що зазначено у наданому позивачем до митного оформлення Звіті № 3-1118 від 05.11.2018 (а.с. 23-48).
При цьому судом встановлено, що в Звіті № 3-1118 від 05.11.2018 описані пошкодження транспортного засобу (а.с.48), які не відповідають наявним пошкодженням, зафіксованим в додатковому аркуші до Акта про проведення митного огляду товарів від 26.10.2018, складеного уповноваженою особою Волинської митниці ДФС у присутності ОСОБА_3 (а.с.10,11). Пояснити наявність інших пошкоджень на час проведення оцінки транспортного засобу, окрім пошкоджень, встановлених під час митного огляду автомобіля при його увезенні на митну територію України, представник позивача в судовому засіданні не зміг.
Також суд зазначає, що в Звіті № 3-1118 від 05.11.2018 при складанні калькуляції вартості відновлювального ремонту автомобіля розраховано вартість 1 нормо-години робіт в євро (а.с.32).
Відповідно до ч.1 ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За таких обставин, враховуючи наявність вищевказаних суперечностей, суд вважає, що відповідач обґрунтовано відхилив Звіт № 3-1118 від 05.11.2018 та не врахував його при визначенні митної вартості транспортного засобу.
За змістом ч.ч. 2-6 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості, за результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (відповідно до положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень ст.64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості використана найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митниці.
За встановлених обставин, суд вважає правомірним визначення митної вартості транспортного засобу на загальну суму 389615,52 грн з урахуванням вартості транспортування товару. При цьому, судом не оцінюються доводи відповідача щодо непідтвердження позивачем транспортних витрат в розмірі 2100 датських крон чи їх можливого заниження, позаяк зазначені обставини не були покладені в основу прийняття оскарженого рішення, а сума витрат в розмірі 2100 датських крон врахована відповідачем без будь-якого коригування.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.
Позивач ні під час митного оформлення, ні до судової справи не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а відтак суд вважає, що доводи позивача не спростовують правомірності оскаржених рішень митниці та не дають суду підстав для їх скасування. Відтак, позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_3 в позові до Рівненської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 15 квітня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.