Іменем України
03 травня 2019 р. № 400/579/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135
простягнення заробітної плати в сумі 58651,00 грн.,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами про стягнення з відповідача на її користь заробітної плати в сумі 58651 гривень. Крім того, позивачкою заявлено вимоги про стягнення на її користь судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу у сумі 5000 гривень та витрат, пов'язаних з витребуванням доказів в сумі 796,20 гривень.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що протягом 2015-2019 працювала на різних посадах в Управлінні Укртрансбезпеки у Миколаївській області. Протягом період з серпня 2017 року по січень 2019 року відповідач протиправно позбавив позивачку премії, зокрема в серпні, листопаді 2017, з лютого по грудень 2018 включно.
Факт протиправності позбавлення премії у серпні 2017 року та у березні 2018 року встановлено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по адміністративній справі №814/771/16, та, на думку позивачки, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України є обставиною, що не потребує доказування.
З приводу періоду листопад 2017, лютий 2018, квітень-листопад 2018 позивачка зазначила, що вона була безпідставно позбавлена значної частини премії з приводу того, що вона начебто не приймала участі у перевірках, систематично не виконувала доручення керівництва, допущення помилок у журналі, нумерації актів перевірок та інше. Всі ці вирази носять загальний характер та не відповідають дійсності.
За грудень 2018 відповідач взагалі не надав обґрунтування позбавлення премії, так само і розрахунковий лист, хоча адвокат запитував цю інформацію.
Загальний розрахунок недоплаченої премії, на думку позивачки, складає 58651 гривня.
Відповідач позов не визнав, надіслав до суду відзив, в якому свою позицію виклав наступним чином. Позивачка була позбавлена премії, або її було призначено у меншому розмірі на законних підставах, відповідно до вимог Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Положення про преміювання державних службовців Державної служби з безпеки на транспорті та інших нормативно-правових актів. Відповідно до Положення про преміювання, розмір місячної премії державного службовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням відповідних критеріїв, зокрема, якість виконання завдань, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу, терміновість виконання завдань, ініціативність у роботі, виконання додаткового обсягу завдань. Але жоден з вищевказаних пунктів не був застосований ОСОБА_1 для поліпшення показників у роботі. Неодноразове неналежне виконання завдань, поставлених безпосереднім керівником та неналежне виконання своїх посадових обов'язків, неодноразово ставало підставою для позбавлення позивачки премії, або призначення премії у меншому розмірі. Позивачка перебувала у підпорядкуванні начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті ОСОБА_2 Відповідачем надано пояснення безпосереднього керівника позивачці, в якому він повідомляє, що ОСОБА_1 неодноразово допускала грубі помилки, внаслідок чого якість виконаних нею завдань була незадовільною. За весь період роботи ОСОБА_1 зарекомендувала себе як некомпетентний працівник. Дуже часто залишала робоче місце та запізнювалась на роботі, на зауваження реагувала різко, неодноразово порушувала субординацію між керівником та підлеглим. Зазначені систематичні порушення та неналежне виконання посадових обов'язків і стало підставою для позбавлення частини премії.
Позивачкою надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що службова характеристика, яка додана до відзиву, носить суб'єктивну думку начальнику відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті управління ОСОБА_2, вона не містить інформації щодо якості виконуваних завдань, а містить лише неправдиву характеристику особи позивачки. Також, у відповіді на відзив, позивачка послалася на ст.50 Закону України «Про державну службу», ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН, ст.4 Європейської соціальної хартії, норми Конвенції МОП, відповідно до яких, на її думку, вона має право на премії за спірний період у визначеному нею розмірі. Позивачкою зазначено, що Положенням про преміювання державних службовців передбачена лише одна підстава для позбавлення премії державного службовця - застосування дисциплінарного стягнення. В той же час в серпні 2017, березні 2018 та грудні 2018 вона була позбавлена премії. Дисциплінарне стягнення застосовувалося лише в березні 2018, але воно було визнано незаконним рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2018, яке набуло законної сили 06.12.2018. Що стосується призначення частини премії за інші місяці, то в цій частині начальник управління, готуючи подання з розмірами премії умисно безпідставно позбавляв позивачку премії з метою створити нестерпні умови праці, примусити звільнитися за власним бажанням. Його незаконні дії щодо позбавлення частини заробітної плати зовсім не були пов'язані з якістю виконання завдань.
В судових засіданнях 02.04.2019 та 16.04.2019 позивачка та її представник підтвердили позицію, викладену у процесуальних заявах по суті справи. Позивачка пояснила, що в неї не склалися відносини з керівництвом Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, і позбавлення її премії є результатом переслідування, інструментом тиску з метою примусити звільнитися з посади. Всі претензії керівництва є штучними, та такими, що не відповідають дійсності.
Представник відповідача в судові засіданні не з'явився.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 03.05.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 протягом грудня 2015 р. - січень 2019 р. працювала на різних посадах в Управлінні Укртрансбезпеки у Миколаївській області, в яке вона свого часу була переведена з Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області.
В серпні 2017 р. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті.
З 22.09.2017 р. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціалісту відділу державного контроля та нагляду за безпекою на водному транспорті.
В серпні 2017 р., березні та грудні 2018 р. ОСОБА_1 не отримувала щомісячну премію у складі заробітної плати, в листопаді 2017 р. та лютому 2018 р. ОСОБА_1 отримувала премію в розмірі 30%, а в квітні - жовтні 2018 р. в розмірі 60%.
19.06.2018 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті про позбавлення премії ОСОБА_1 за результатами роботи у серпні 2017 р. та у березні 2018 р.
Відповідно до ч.2, 3 ст.50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
Відповідно до Положення про преміювання державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, державним службовцям можуть встановлюватись премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності.
Рішення про розмір місячної або квартальної премії державного службовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням таких критеріїв: 1) ініціативність у роботі; 2) якість виконання завдань, визначених положеннями про державний орган, самостійний структурний підрозділ, у якому працює державний службовець, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу та безпосереднього керівника державного службовця; 3) терміновість виконання завдань; 4) виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо).
Ані ст.50 Закону України «Про державну службу», ані Положення про преміювання державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, не передбачають обов'язку роботодавця виплачувати щомісячну премію.
Таким чином, відповідно до правового регулювання щомісячна премія державного службовця - це не обов'язкова складова заробітної плати, яка встановлюється за рішенням відповідного керівника за результатами оцінки його роботи протягом відповідного місяця.
Щодо пояснень позивачки про те, що вона добросовісно виконувала свою роботу та її було безпідставно позбавлено премії, або застосовано преміювання у меншому розмірі ніж іншим працівникам, то суд виходить з того, що лише відповідний керівник установи, в якій працює державний службовець, вправі визначати чи заслуговує зазначений службовець премії чи ні, якщо заслуговує, то в якому розмірі.
Надання оцінки ефективності, ініціативності, якості та повноти виконаної повсякденної роботи, а також дотримання трудової дисципліни (без ознак дисциплінарного правопорушення) є виключним повноваженням керівника державного службовця.
Виконуючим обов'язки начальника Управління Укратрансбезпеки у Миколаївській області у відповідних поданнях щодо встановлення місячної премії, зазначені недоліки у роботі позивачки, які на його думку призвели до зменшення розміру її премії.
Враховуючи плинність щоденної роботи та дріб'язковість недоліків, зазначені у поданні обставини не потребують будь-яких доказів, окрім думки керівництва установи. У цьому випадку, відповідний керівник має право та повноваження на власний розсуд оцінювати робітника та повноту виконанням ним умов трудового договору.
Оскільки виплата премії є правом роботодавцем, а не його обов'язком, відсутні підстави для висновків суду про недотримання відповідачем своїх обов'язків про виплату премії та відповідно поновленню прав позивачки шляхом її стягнення.
З приводу посилання позивачки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №814/771/18 як на обставину, що не потребує доказування, суд вважає за необхідно зауважити.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, позивачка посилається у рішенні №814/771/18 не на встановлені судом в тій справі обставини, а на надану судом оцінку дій відповідача, а саме визнання протиправними дій Державної служби України з безпеки на транспорті про позбавлення премії ОСОБА_1 за результатами роботи у серпні 2017 року та у березні 2017 року.
Зазначене не є встановленою судом обставиною, а є лише правовою оцінкою суду дій відповідача.
Відповідно до ч.7 ст.78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
За таких обставин, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по адміністративній справі №814/771/18, не є підставою для звільнення від доказування в розумінні ст.78 КАС України.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що щомісячна премія державного службовця є не обов'язковою складовою заробітної плати, її призначення є правом, а не обов'язком відповідача, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 39816845) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко