Справа №1.380.2019.002163
про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:
-зобов'язати Комісію з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати з включенням підвищеного посадового окладу на 25%, згідно постанови КМ України від 11.08.1995 року №648-95-п «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських умовах»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця, з врахуванням підвищеного посадового окладу, згідно довідок, виданих Комісією з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).
На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є фотокопіями).
Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У свою чергу, пункт 2 частини першої цієї ж статті передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 наведеного Кодексу визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Загалом, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У взаємозв'язку із викладеним суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У даному випадку позивачем звернуто позовні вимоги, зокрема, до Комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, яка не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані відмовою Комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату.
При цьому, залучення позивачем ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до участі у справі в якості другого відповідача не робить даний спір публічно-правовим.
Крім того, вимога про зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця, з врахуванням підвищеного посадового окладу, згідно довідок, виданих Комісією з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області є похідною від першої вимоги, залежить від її розгляду і вирішення по суті, а також є передчасною.
Отже, спірні правовідносини першочергово виникли у зв'язку з ненаданням відповідачем 1 як розпорядником інформації, довідки про заробітну плату.
З огляду на викладене, суд вважає, що при видачі довідки відповідач - Комісія з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області не виступає в якості суб'єкта владних повноважень, а є володільцем певної інформації. Відтак, спір виник з приводу надання та розпорядження інформацією про розмір заробітної плати ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси та просити про їх захист.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому, для надання особі судового захисту, суд встановлює, чи дійсно порушене право, свободу чи інтерес особи, і чи це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем саме в спірних публічно-правових відносинах.
Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскарженим рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено, у даному позові позивачем заявлено фактично дві самостійні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, за подання до суду даного позову, що містить дві самостійні вимоги немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір за кожну вимогу окремим платіжним документом, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» (тобто 768,40 грн. + 768,40 грн.).
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому, як стверджується матеріалами позовної заяви, позивачем надано квитанцію №74 від 22.04.2019 року про сплату судового збору у сумі 768,40 грн.
Отже, за подання до суду позовної заяви, що містить дві вимоги немайнового характеру позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу позовну вимогу за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Н.І.