02 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1105/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправними дії Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, що полягають у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком після досягнення 50-річного віку як дружині військовослужбовця, який загинув ( помер) при виконання обов'язків військової служби, та не мав статусу військовослужбовця і не належав до осіб, на яких поширюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, як про це зазначено у листі № 1109/03-09/1 від 05.02.2019 р. адресованому ОСОБА_1 на заяву останньої від 29.01.2019;
- рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 58 від 04.02.2019 р. скасувати як незаконне;
- зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити з 29.01.2019 р. та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Під час розгляду справи суд
27 березня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі також - відповідач, Лубенське ОУПФУ) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №440/1105/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), її чоловік, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він отримав захворювання та став інвалідом 2 групи. ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Згідно з витягу з протоколу засідань Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3529 від 12.12.2018 захворювання, що стало причиною смерті її чоловіка пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
29 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі заявою про призначення їй дострокової пенсії як вдові померлого ліквідатора. Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 58 від 04 лютого 2019 року відмовлено у призначені дострокової пенсії за віком, оскільки померлий чоловік не мав статусу військовослужбовця. Позивач вважала рішення відповідача протиправним.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що ОСОБА_2 був призваний на військові збори для участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та не мав статусу військовослужбовця. Враховуючи, що військовозобов'язані в період призову на військові збори не набувають статусу військовослужбовця, то ОСОБА_2 не мав статусу військовослужбовця, а відтак права на призначення дострокової пенсії за віком позивач немає.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим та з огляду на приписи частини 4 статті 229 цього Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 16 липня 1983 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 16.07.1983 /а.с.16/.
ОСОБА_2 з 19.04.1980 по 05.05.1982 проходив дійсну строкову службу в Збройних Силах СРСР, а з 01.06.1986 по 11.06.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком ВЧ № НОМЕР_3 /а.с. 23-25/, довідкою Міноборони від 30.08.1986 № 22 /а.с. 21/, довідкою Лубенського районного військового комісаріату Полтавської області від 02.11.2018 № 951 /а.с. 20/, архірною довідкою від 26.04.2012 № 80346 /а.с. 22/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.17/.
Відповідно до витягу з протоколу засідань Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3529 від 12.12.2018 захворювання, що стало причиною смерті її чоловіка пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с.18/.
Згідно із посвідченням № НОМЕР_5 , виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 20.02.2019 року, ОСОБА_1 надано статус дружини померлого учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи /а.с. 14/.
29.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зі заявою про призначення дострокової пенсії за віком як дружині померлого учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №58 від 04 лютого 2019 року у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю у померлого ОСОБА_2 статусу військовослужбовця у період його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи /а.с. 13/.
Не погодившись з цим, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції на час звернення), право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідачем не заперечуються факти: укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; смерті ОСОБА_2 ; наявності страхового стажу у позивача понад 20 років; досягнення 58 років.
Положеннями статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
При цьому, згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.
У період перебування ОСОБА_2 на військових зборах діяв Закон СРСР від 12.07.1967 "Про загальний військовий обов'язок".
Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.
За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.
Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України", держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).
Висновки щодо правозастосування
Аналізуючи вищенаведені правові норми, слід дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.
Як зазначив Верховний Суд у рішенні від 17 квітня 2018 року у справі №257/1063/17 (номер рішення в ЄДРСР 73468900) та Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 03 серпня 2017 року у справі №344/12006/16-а (номер рішення в ЄДРСР 68205366), можливість отримання пільги, передбаченої абзацом 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.
Положення наведених норм та правовий висновок Верховного Суду дають підстави стверджувати, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають у тому числі і дружини померлих військовозобов'язаних осіб, які належать до категорії військовослужбовців.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружина померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем не доведено правомірність рішення № 58 від 04.02.2019, яким відмовлено позивачу в призначені дострокової пенсії згідно підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача - зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати з 29.01.2019 достроково пенсію за віком, як вдові померлого інваліда ІІ групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії /частина п'ята статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що позивач з дотриманням процедури звернення з належно оформленою заявою про призначення пенсії та надання пенсійному органу всіх документів на підтвердження такого права, звернулася до відповідача про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд встановив, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, як дружина військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню з дати звернення до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії, тобто з 29.01.2019.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, складає 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул.Шевченка, буд.8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37710525) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №58 від 04.02.2019 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком згідно підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, починаючи з 29 січня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, буд.8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37710525) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков