про відмову у відкритті провадження
03 травня 2019 року справа № 340/1097/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - виконавча служба) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду з заявою до виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови від 25 вересня 2018 року про накладення штрафу в сумі 23184,20 грн.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, зробив висновок про відмову у відкритті провадження у справі з таких підстав.
Так, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа Кременчуцького районного суду Полтавської області, який виданий за результатом розгляду цивільної справи.
У тій справі ОСОБА_1 є відповідачем, а у виконавчому провадженні - боржником.
Приписами частини 1 статті 74 ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Постанова про накладення штрафу прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі.
ОСОБА_2 не містить згадки про існування виключень щодо підсудності стосовно оскарження певних дій, бездіяльності і рішень державного виконавця під час виконання судових рішень.
Отже, за правилами цієї норми права постанова державного виконавця про накладення штрафу, котра прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі, оскаржується стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.
Приписами частини 2 цієї ж статті ОСОБА_2 визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Цією нормою права встановлено, що всі дії, рішення і бездіяльність державного виконавця стосовно виконання рішень інших органів (посадових осіб) оскаржуються до адміністративного суду.
Словосполучення «у тому числі постанов державного виконавця…» треба розуміти, як роз'яснення, що іншою посадовою особою є і державний виконавець, котрий приймає певні постанови, у тому числі про накладення штрафу.
Правильність такого тлумачення норми права доводиться тим, що постанови про накладення штрафу, стягнення винагороди, виконавчого збору та витрат є окремими виконавчими документами відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 3 ОСОБА_2.
Таким чином, відповідно до приписів частини 2 статті 74 ОСОБА_2 до адміністративного суду можуть бути оскарженні рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, що в часі слідують за постановою про накладення штрафу і пов'язанні з його стягненням.
Системний аналіз приписів частин 1 та 2 статті 74 ОСОБА_2 доводить, що між ними не має суперечностей.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що постанова виконавчої служби про накладення штрафу, яка прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі, оскаржується до суду, який видав виконавчий документ.
Порядок оскарження передбачено приписами частини 1 статті 447 ЦПК України.
Цієї нормою права встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд звертає увагу, що приписи частини 1 статті 447 ЦПК України набрали чинності після набрання чинності приписами статті 74 ОСОБА_2 і не містять згадки про існування виключень щодо підсудності оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Приписи частини 1 статті 447 ЦПК України і статті 74 ОСОБА_2 є спеціальними нормами права, а тому пріоритет у разі наявності суперечностей надається тій нормі права, яка прийнята пізніше в часі.
Тому, спір між ОСОБА_1 та виконавчою службою повинен розглядатись за правилами ЦПК України.
Це ж зобов'язує суд прийняти рішення про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Правовий висновок суду є відхиленням від висновку ОСОБА_3 Верховного Суду, який міститься у постанові від 06 червня 2018 року (справа №127/9870/16-ц).
Вирішуючи позов боржника у виконавчому провадженні, яке відкрито за рішенням суду у цивільній справі, до виконавчої служби щодо скасування постанови про накладення штрафу, ОСОБА_3 Верховного Суду зробила висновок про належність спору до адміністративної юрисдикції.
ОСОБА_3 Верховного Суду не аналізувала приписів частини 1 статті 74 ОСОБА_2 та частини 1 статті 447 ЦПК України, що доводиться відсутністю згадки у судовому рішенні про їх існування.
Отже, не проводила системний аналіз приписів частини 1 та 2 статті 74 ОСОБА_2 і частини 1 статті 447 ЦПК України.
Суд у даній ж справі зробив правовий висновок на підставі такого системного аналізу.
Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
На думку суду, під дієсловом "враховує" треба розуміти ознайомлення з висновком та його осмисленням.
Суд вправі не погодитись з висновком Верховного Суду, обґрунтувавши незгоду, якщо останній не аналізував норми права, які враховувались ним у даній справі під час системного аналізу.
Таким правом і скористається суд у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі.
Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільно-процесуального судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Ухвала суду набирає законної сили після її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4