03 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/14/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 квітня 2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Заяву мотивовано тим, що відповідно до частини 3 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій, а альтернатива такій формі паспорта громадянина України законодавством України не передбачена.
Учасники справи, в судове засідання не з'явилися.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд даної заяви за її відсутності.
Частиною 3 статті 254 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 по справі №П/811/14/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 25.02.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області щодо неоформлення паспорта громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 у формі книжечки. Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (а.с.98-101,125-126).
Зазначене рішення набрало законної сили 25.02.2019.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі”, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 10 постанови №7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” роз'яснив, що резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.
Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Розглядаючи подану заяву, судом встановлено, що остання не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення суду від 19.10.2018 по справі №П/811/14/18 викликає труднощі в його розумінні або передбачає двояке його тлумачення.
Суд вважає, що резолютивна частина даного рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
У рішенні суду від 19 жовтня 2018 року по даній справі чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими керувався суд. Рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує.
При вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявник взагалі не ставить під сумнів зрозумілість судового рішення в даній частині, а натомість просить надати роз'яснення щодо виконання даного рішення, що виходить за межі питань роз'яснення судового рішення, які встановлені ст.254 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_3