26 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4697/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4697/18 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Полтавське ОУПФ), в якому, з урахуванням уточнень, просить надати оцінку діям чи бездіяльності відповідача, якими порушені права та законні інтереси ОСОБА_1, а також зобов'язати повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості купівлі-продажу у розмірі 7 010,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою уникнення підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії нею, на виконання вимог статті 49 Закону України "Про нотаріат", був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 7010,00 грн та підтверджується квитанцією від 27.07.2018 №4155. В той же час, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", позивач підпадає під винятки, передбачені даною нормою, оскільки придбала житло вперше. З огляду на це вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в поверненні сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 позовну заяву, після усунення недоліків, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
07.03.2019 відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що станом як на час придбання нерухомості позивачем, так і до теперішнього часу відсутній законодавчо визначений механізм перевірки інформації щодо того, чи вперше особа придбала нерухомість. Крім того зазначив, що Полтавське ОУПФ не може бути відповідачем у даній справі, так як згідно з п. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України і за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснюють повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету (а.с. 43-44).
Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 27.07.2018 ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру номер 14, що знаходиться в місті Полтава, вулиця Кучеренка, будинок номер 17, загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. (а.с. 26-29).
Відповідно до квитанції №4155 від 27.07.2018 ОСОБА_1 був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 7010,00 грн (а.с. 15).
27.07.2018 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/1 частку квартири загальною площею 67,5 кв.м, житловою площею 40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).
В подальшому позивач звернувся із заявою до Полтавського ОУПФ, в якій на підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" просив повернути йому сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7010,00 грн.
Листом від 16.08.2018 №575/С-14 Полтавське ОУПФ повідомило ОСОБА_1 про те, що згідно з пунктом 2 статті 45 глави 8 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснюють повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету. Виходячи з вищевикладеного, для повернення коштів сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно поданої заяви не має підстав (а.с. 32-33).
Не погоджуюсь із діями відповідача щодо не повернення безпідставно сплаченого збору, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі - Порядок).
Згідно з абзацом першим п. 151 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 153 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).
Водночас, у постанові від 03.07.2018 (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Як видно з матеріалів справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судами не встановлено.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку щодо доцільності виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту порушеного права позивача у зв'язку з необхідністю визнати протиправною відмову відповідача у поверненні ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7010,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією №2155 від 27.07.2018.
Оскільки спосіб захисту обраний позивачем невірно, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 705,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 30.08.2018 № 909 (а.с. 3).
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у сумі пропорційній до задоволеної частини позовних вимог, тобто в розмірі 352,40 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 надміру сплаченої суми судового збору у розмірі 0,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 36000, РНОКПП НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, викладену в листі від 16.08.2018 №575/С-14 у поверненні ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7010 (сім тисяч десять) грн 00 коп.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві подання про повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 36000, РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7010 (сім тисяч десять) грн 00 коп., сплаченого згідно з квитанцією №4155 від 27.07.2018.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 36000, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) частину витрат на сплату судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн 40 коп.
Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 36000, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений відповідно до квитанції від 30.08.2018 №909 зайво сплачений судовий збір у сумі 00 (нуль) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3