Справа № 493/1131/18
Провадження № 1-кп/493/22/19
02 травня 2019 року м. Балта, Одеська область
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження за № 12018160230000246 від 08.05.2018 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України, не маючого судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
13.04.2018 року у вечірній час ОСОБА_4 прийшов у гості до ОСОБА_5 , яка проживає у АДРЕСА_2 . Перебуваючи в домогосподарстві ОСОБА_5 , ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Потім, ОСОБА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 та інших осіб в кімнаті, діючи з корисливих мотивів, впевнившись що його дії залишаються непомітними для оточуючих, таємно викрав мобільний телефон марки Ergо вартістю 235,00 грн. із картою пам'яті microSHDCTRANSCED 4 Гб. вартістю 80,00 грн., сім-картами операторів «Київстар» вартістю 45,00 грн. та «Vodafone» вартістю 45,00 грн., які розміщені були в середині телефону, що лежав на ліжку неподалік від потерпілого,
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном залишив місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 405,00 грн.
Обвинувачений винним себе у вчинені вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 13.04.2018 року прийшов в гості до знайомої ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_2 , де також знаходився ОСОБА_6 . Разом вживали спиртні напої. Потім помітив мобільний телефон, який лежав на ліжку поряд з телевізором, та проходячи повз нього, взяв його та поклав до кишені та пішов додому. Наступного дня викрадене повернув потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, однак надав до суду телефонограму, в якій просить розглянути справу за його відсутності. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Щодо покарання покладається на розсуд суду.
У скоєному обвинувачений розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює, що відповідно до умов ч. 3 ст. 349 КПК України, дає суду право, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_4 , наданої Балтським РВ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області, ризик вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства мають високий рівень, враховуючи який, а також інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, відсутність постійного місця роботи та стабільного доходу, орган пробації вважає, що відбування покарання обвинуваченим без позбавлення або обмеження волі створює небезпеку для суспільства та окремих її членів та високу ймовірність скоєння повторного правопорушення.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є сприяння розкриттю злочину, щире каяття, відшкодування завданих збитків.
В силу ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, відшкодування завданих збитків, думку прокурора і вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.1003 року зі змінами, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, також мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З огляду на зазначене, беручи до уваги думку прокурора, яка просить застосувати стосовно обвинуваченого умовний термін покарання, обвинуваченого, який просить не ізольовувати його від суспільства та дати можливість змінити йому життя, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього, в силу ст. 76 КК України, обов'язки. Незважаючи на висновок органу пробації, відповідно до якого ризик вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства мають високий рівень, суд таки приходить до висновку, що умовний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки обвинувачений визнає свою вину, щиро розкаюється, відшкодував завдані збитки, в силу ст. 89 КК України, має погашену судимість.
Запобіжний захід щодоОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового слідства підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Ухвалу слідчого судді Балтського районного суду Одеської області від 10.05.2018 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки Ergо із картою пам'яті microSHDCTRANSCED 4 Гб., сім-картами операторів «Київстар» та «Vodafone», які перебувають на відповідальному збереженні у потерпілого - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію потерпілому.